Зробити ідейно-художній аналіз поезії Т.Г. Шевченка. І досі сниться: під горою,
Прийма на руки, і годує,
Меж вербами та над водою,
І спать несе. Адід сидить,
Біленька хаточка. Сидить
І усміхається, і стиха
Неначе й досі сивий дід
Промовить нишком: «Де ж те лихо?
Коло хатиночки і бавить
Печалі тії, вороги?»
Хорошее та кучеряве
І нищечком старий читає,
Своє маленькеє внуча.
Перехрестившись, Отче наш.
І досі сниться: вийшла з хати
Крізь верби сонечко сіяє
Веселая, сміючись, мати,
І тихо гасне. День погас,
Цілує діда і дитя,
І все почило. Сивий в хату
Аж тричі весело цілує,
й собі пішов опочивати.
