І. Мені ще й досі берег сниться, залитий сонячним огнем. (В. Сосюра.) А більш од усього, люблю я в партері, залитому світлом, сидіти в юрбі. (Л. Первомайський.) Спокоєм повиті, сплять простори нив. (В. Сосюра.) З золота зіткане, сяєво ллється. (М. Рильський.) Встають стежки, заплетені в тернини. (Д. Луценко.) Давно вже море ночі залило, натомлене денним трудом село. (М. Рильський.) Ткану зорями, теплу хустину, ніч на тихе село одягла. (Т. Масенко.)
