На світі багато різних людей.Кожна людина цікава по своєму.В усіх різний характер,різні звички.Та найголовніше що є в людині це її серце.І хоч в усіх людей серце бється однаково,це ще не означає що наші серця теж однакові.Хтось тягнеться до зла,а хтось до добра.Тому серце це важлива річ адже воно зберігає любов до рідних,любов до батьківщини.Ось наприклад,головна героїня в "Думі про Марусю Богуславку".Доля Марусі була трагічною,але серце і душа належали рідному краю і народові,і вона не втрачала можливості до людям хоч як би вони до неї не ставилися.
У сучасному світі часто доводидтся чути : " Навіщо нам вчити оті вірші ? Навіщо нам читати поезії та твори ? Набагато легче поспілкуватися з друзьями , або пограти на комп'ютері ніж читати та вчити вірші . " Але невже ви ніколи не захоплювалися книгою ? Невже вас ніколи не змушувалала замислюватися книга , яка розгортала перед вами цілу історію ? Невже книга у якій є частинка душі людини , можно проівняти з бездушною грою ? Поезія - це звучання душі , яка так і рвется в навколишній світ . Вона як зеркало яке показує душу . Якось й наснаги . Може комусь із вас відомий смак води цього джерела ? Може хтось вкладає душу у свої вірші ? Про те не забувайте , навчитися пистати - ще не стати поетом . Якщо ви пишете вірші , пишіть їх не заради слави , а для душі .
