Поставте розділові знаки на межі предикативних частин безсполучникових речень, поясніть їх уживання. +1.1. Часом думає Решетняк хто щасливіший на світі за людину? 2. Визорилось небо поля потонули в імлі, у синіх смерках. 3. Крізь проломи цегельні невтомно змигують вії зірок своїм життям живуть, вам ніби лиш натякають на щось незвідані зоряні глибини. 4. Обсерваторний люд, певне, ще спить ніякого руху. 5. Звідси людина намагається проникнути в глибини світобудови звідціль чутливі антени ловлять таємничу, нерозшифровану мову пульсарів. 6. Сергій у захваті весь цей рух, плавкий, шукаючий, по невидимій градусній сітці, створює настрій урочистості, священнодійства (О. Гончар).
II. 1. Село віддалік темніє дими з димарів комусь пахнуть затишком, вечірнім солом'яним духом. 2. Закуто все тут панує диктатура льодів. 3. По міцному злеглому снігу наблизилися до крайніх хат, до чийогось садка з старезними яблунями по кручені стовбури коліна свої старечо повигинали вивернуті гілки аж по снігу лежать. 4. Встає ліс, начаєний перед боєм ви свистує темрявою нічний вітрюга небо свистить своїми небес ними соснами. 5. За якусь годину до заходу сонця в радгоспі зчинилася колотнеча кілька пострілів віддалено пролунало в степу прокушпелили, ганяючи сюди й туди, верхівці. 6. Мимо волі зітхнув стільки разів смерть зазирала в вічі, починаючи від самого кордону. 7. Не бігло щоб, а неслось, розтрясалось, летіло оце він любить. 8. Чиста-чиста, наближаючись, біліє хустина навстріч гарбі Пріся виходить до шляху (О. Гончар).
