ОТВЕТЬТЕ Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!»
3. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!»
4. «Раз мати родила, раз і гинути прийдеться».
5. «Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто…»
6. «Ми над усе любимо свій кутик, — коли б так кождий інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо».
7. «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!»
8. «Свідоцтво моє проти боярина Тугара Вовка велике і страшне: він зрадник…»
9. «Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім'я на вічну ганьбу!»
10. «Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю!» «Ти дуже хитрий, такий хит-рий, що аж себе самого перехитрив! Ти кажеш, що щастя бажаєш, а ти вбив моє щастя». (Мирослава)

      Пропоную скласти такий твір на тему "Яку людину можна вважати незалежною?":
     Незалежна людина – це та людина, на яку неможливо вплинути думкою іншої. Я вважаю, що така особистість самостійно керує своєю поведінкою та вчинками. Її думки не залежать від того, що подумає про неї оточення. Але чи завжди незалежність – добре? На мою думку, дуже незалежні люди інколи можуть не дослухатись корисної поради у потрібний момент та потім потрапити у халепу. Проте, звинувачувати така особистість буде тільки себе.
     Незалежність – приклад сильної волі, залізного характеру. Незалежна людина завжди розраховує лише на себе, проте це не означає, що вона є одинаком. Просто вона самостійна у своєму виборі та не бажає, щоб хтось приймав важливі рішення за неї. Інколи люди обирають легший шлях. Вони радо приймають вирішення власних проблем чужою рукою, а потім перестають бути відповідальними і за власні вчинки. Отже, незалежна людина – це та людина, що самостійно несе відповідальність за власні вчинки і робить все, що не зачіпає інтересів іншої особистості.

Середина, життя, математика, титан, вишневий, тримати, приклеїти, минуле, пенал, Земля, зелений, весняний, степи, великий, весло, сестра, щебетати, реготати, перо, темненько, верба, клекотіти, шептатися, синіє. Це якщо просто слова, а якщо твір то. Ось. Вечоріло. Над річкою звисав білястий туман, піднімався над берегами і плив на поля. Підпадьомкав одинокий перепел. Скрипіли навантажені вози. Між оселями замигтіли вогники. На вулиці пахло колоссям. З дворів тягло свіжоспеченим хлібом. Скрипіли журавлі. Річка обгинала село. По той бік темніли стомлені дуби. В темряві ледь вирізьблювалися обриси хат. На схилі гори зводилися високі тополі. Над водою чорніли верби.