Визначити вид речення і художні засоби. 4.Чиста совість - правдива та єдина радість.
5. Якщо вади хочуть завжди бути прихованими, то чеснота навпаки радіє, коли її бачать.
6. Більше очікуймо майбутнього добра, ніж біймося прийдешнього лиха.

7. Більше лихо -зловживати обдаруваннями, ніж їх не мати.​

-Привіт!
-Привіт!Як справи,як провела свої зимові канікули?
-О,дуже цікаво та весело!Бо я їздила до Черкас,де я зустрілася зі своїми друзями.
-А що ви там робили?Що цікавого було?
-Вони провели екскурсію по місту.Так як я дуже люблю театри та музеї,то ми зайшли до лялькового театру та дивилися виставу "Два леви".
-А була у парку Перемоги?Чи у парку Долина Роз?Я колись там був у дитинстві,ще з батьками їздили туди.
-Так,так!Ми там були,там дуже-дуже гарно!Також,там дуже багато пам`ятників,наприклад пам`ятник варенику.
-Я хочу теж коли небудь туди поїхати,але нажаль немає часу..
-А в мене ідея,а давай навесні туди поїдемо?
-А я згоден!Буде дуже весело!

Коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати.І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися, бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, але Мурчика ніхто не бачив.І ось якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт, дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. А виявилося, що господарі цього будинку поїхали  на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз всередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її в кухні на вікні. І Мурчик в їх відсутність ласував рибкою. А коли сусіди повернулися і помітили, швидко виліз і втік.Нам з бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули закрити кватирку. Ми всі посміялися, але потім бачили, як Мурчик часто навідувався до них у двір і довго сидів, стежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку.