ответ:
дуже важливою прикметою є її своєрідна реалістичність. це не означає, що жанр характерний тільки для реалізму як естетичної системи. реалістичність проявляється у кількох моментах:
— час в і стосується «потенційної сучасності» (в. пропп), тобто згадані в і події відбувалися не в глибокому минулому (як у героїчному епосі), а зовсім недавно;
— усі події, незважаючи на фантастичний елемент, є потенційно можливими. чудо у і ніколи не є визначальним, не проймає оповіді всуціль, а лише фрагментарно, тому не деформує домінантного міметичного освоєння дійсності. наприклад, перетворення дівчини в тополю, окрім рис метаморфози, залишків анімістичних вірувань, переплітається зі звичаєм садити на могилі тополю (це саме стосується калини чи явора);
— персонажі — не богатирі, князі чи царевичі, а звичайні люди різних суспільних верств. вони не діляться на «героїв і злодіїв» (пропп), бо і злочинці — не епічні гіперболізовані злочинці, а звичайні люди. сама дійсність теж ні не гіперболізована, ні не ідеалізована, а мислиться такою, якою є, з усіма властивостями складного буття (у тому числі — трагічними). весь фольклор до того не наголошував на трагізмі (герої билин завжди перемагали ворога, злі сили були покарані, правда і справедливість встановлені — усе «поставлено на свої місця»). дуже рідко, в окремих випадках у новелістичних билинах зустрічаються елементи вбивства чи самогубства («билина про дунай»), що можна якоюсь мірою вважати перехідною ланкою між билиною і , і то дуже умовно, бо в і представляються переважно людські характери і їх зіткнення у реальному житті. тут відсутня ідеалізація позитивних героїв чи їх рис, гіперболізація обставин чи здібностей, ліризація почуттів, монументалізм у зображенні обраної теми, її значимості.
