Прочитайте текст і виконайте завдання. Що посієш, те й пожнеш
Митець — це колекціонер. Не барахольщик/барахольник, маймо на увазі, різниця є. Барахольщики/барахольники збирають геть усе, митці — вибирають/добирають. Вони просто колекціонують те, що їм справді до/по смаку.
Існує економічна теорія, згідно якій/з якою вийде число, дуже схоже на твої власні до­ходи, якщо ти візьмеш заробітки своїх п’яти самих близьких/найближчих друзів і вирахуєш середній.
Уважаю/рахую, що це справедливо й для народження наших ідей. Ти будеш таким гар­ним, як те, чим ти себе оточиш/оточеш. Мама часто повторювала мені: «Що посієш, те й по­жнеш».
Раніше це дратувало мене, але тепер я знаю, що вона мала на увазі. Твоє завдання/завдання — збирати хороші ідеї. Що/чим більше таких ідей, то/тим ширше коло впливів матимеш (За О. Клеоном).
А. Виберіть правильний варіант слововживання й визначте тип норми (усно).
Б. Детально перекажіть текст (усно).

Відповідь:

1) За бажанням матері Іван вступив на богословський факультет Віденського університету, хоча його набагато більше приваблювали природничі й точні науки.

[ ], хоча ( ) .

2) Про свою батьківщину Іван Пулюй ніколи не забував, хоч десятилітями був вимушений жити й працювати в чужоземному оточнені у Відні й Празі.

[ ], хоч ( ).

3) Помер великий учений у Празі 1918 року й там же похований, хоч мріяв упокоїтися на рідній українській землі.

( ) й [ ], хоч ( ).

Складнопідрядні допустові речення переважно мають сполучники хоч/хоча/дарма що. Я не впевнена у правильності схем речень.

Ліричний герой – це суб'єкт ліричного твору, персонаж лірики. Великий поет, говорячи про себе самого, про своє я, говорить про загальне - про людство , бо в його натурі лежить все, чим живе людство. Таким був і ліричний герой Франческо Петрарки – ніби уособленням самого поета, до безтями закоханого у Лауру чоловіка.

Єдність "Канцоньєре" забезпечує єдність особистості ліричного героя, людини епохи Відродження, гуманіста. Хоча кожен твір, який увійшов у «Книгу пісень» цінний сам по собі, проте, він - частина цілої книги - ліричного щоденника її героя, людини нової епохи, чия людяність знаходиться і розвивається завдяки любові. Саме тому в «Канцоньере» входять твори, присвячені гострим політичним питанням сучасності. Ці події ліричний герой передає і оцінює з гуманістичних позицій. В любові до Лаури укладена вся краса, вся досконалість і вся суперечливість світу, саме ця любов відкриває ліричному героєві світ.

Головний герой «Канцоньере» - об'єктивний образ сучасника-гуманіста, наділеного новим баченням життя з тими протиріччями, які були притаманні епосі Треченто. Ліричний герой «Книги Пісень» усвідомлює суєтність земних радощів і при цьому не менш чітко усвідомлює марність своїх спроб повністю від цих радощів відмовитися і обрати шлях, що веде до порятунку на небесах.

В автобіографічній книзі прози «Моя таємниця» суперечка між Франциском і Августином про марність земного кохання закінчується таким підсумком: Франциск говорить, що не може приборкати своє бажання, а Августин відповідає: «Але, нехай буде так, раз не може бути інакше».