На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки і легенди, приказки і прислів'я, загадки і пісні. Чи ж потрібні вони сучасному школяреві? Думаю, потрібні. Бо фольклор відображає погляди народу, його мораль і етику, показує взаємини з людьми і природою, знайомить зі звичаями, традиціями, обрядами українців. Народ у фольклорних творах висловив гарячу любов до рідного краю, опоетизував героїчне минуле, оспівав і прославив мужніх захисників вітчизни.
Важко уявити, яким сірим було б життя без колядок і щедрівок, без Різдвяних вертепів і Великодніх веснянок. Велике багатство мудрості та краси передали нам предки. І все це потрібно знати, оберігати, щоб не забути своє коріння, свій родовід, щоб не стати безбатченками.
Коли на землю сходить ніч, коли все живе впадає в сон, вийди на ґанок, спустися босоніж у сад. Йди неквапно й обережно, щоб не потривожити нічної симфонії тиші. Здійми голову догори - й почуєш її перші акорди. З космічної безодні крізь безкінечну космічну темінь разом із сяйвом недосяжних зір долинуть до тебе звуки вічного вселенського життя. Всесвіт промовлятиме блідим світлом Місяця, миготінням Чумацького Шляху, яскравою арією зорі в її шаленому польоті. Ти опинишся наче всередині мушлі, сповненої звуків океану.
А тоді заплющ очі й затамуй подих. Ти почуєш, як до партії космічних інструментів долучаються м'які й шелесткі звуки трави, дзвінкі й різкі передзвони крапель роси. Зможеш розрізнити негучну партію ударних: то вступають дерева, випростовуючи гілля. Тонку мелодію струнних донесе вітерець, зачепивши сріблясту павутинку.
Зненацька в цю мелодію ввірветься звук тулумбаса - і ти здивуєшся: твоє серце, виявляється, має свою партію в цій вселенській нічній симфонії.
Объяснение:
