Ось і настала зима зима в моєму місті. Зі снігом, морозом, щипаючим за щічки та ніс, але така радісна та довгожданна. Тихими зимовими вечорами я люблю дивитися у вікно та милуватися краєвидом. Танцюючи, сніжинки тихо опускаються на землю. Поскрипуючи під ногами якогось запізнілого перехожого, він нагадує якусь казкову, неземну мелодію. Вітер тихо посвистуючи в гілках дерев, надає цій картині таємничості. Ось пролетів якийсь темний птах, розрізуючи своїми крилами світлу пляму від ліхтаря. А сніг іде... Він сипле ось уже третю годину. Мабуть, якщо я завтра вийду на вулицю, то його буде по коліна. Вікна починають братися морозяним візерунком. Я дивлюсь на годинник. Вже майже північ. Я, позіхаючи, іду спати.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
