Ми всі люди однієї планети, нащі пращури є спільними. Тому безглуздо поділяти чуже щастя та горе. Не можна жити за законом "моя хата скраю", бути байдужим до проблем оточуючих.
Коли і в тебе самого буде нещастя, хтось обовязково подасть руку до проявить ініціативу змінити твоє становище. І тому варто розуміти, сьогодні ти в щасті подаруєш комусь надію, а завтра -вже тобі в моменти смутку.
Чужого горя не буває, є лише спільне.
Тому, я вважаю, що добро вертається столицею. Тож підтримуймо одне одного в моменти скрути!
