Завдання 2. Прочитайте. Змініть форму слів або утворіть нові слова, щоб у них відбувалосъ чергування голосних звуків. Охарактеризуйте типи чергувань.
Беру, терти, стелити, осінь, камінь, нести, ломити, до лізти, брес-
ти, віз, вибір, вівця, сім, село, веселий, живіт, захід, поріг, гонець, яворець,
борода, корова, слово, сіль, Львів, Харків, гребінь, шість, женити.
Завдання 3: Змініть подані слова або утворіть нові, щоб у них відбувалось чергу
вания приголосних фонем.
Пастух, друг, юнак, око, пекти, колихати, вовк, ріка, Ольга, батрак, сміх,
повага, білка, книга, молоко, будівельник, садити, хотіти, писати, їздити,
втратити, захистити, запросити, носити, густо, прати, крутий, купити, зроби-
ти, розграфити, поновити.
Завдання 4: Охарактеризуйте види спрощения в групах приголосних при творенні
або змінюванні поданих слів. Назвіть винятки.
Перстень, пристрасть, честь, щастя, область, тиск, блиск, тиждень, виїзд.
вість, користь, жалість, ляск, писк, тріск, лестощі, якість, брязк, плюск.​

1. Усі слова є прислівниками в рядку

А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж

Б стромляючи, важко, легко, спересердя

В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу

Г щосили, казна-звідки, будь-де, давній

Д стрімкий, босоногий, малий, перемішаний

2. Виділене слово є прислівником у реченні

А Старому та хворому годи завше, як малому.

Б Мені стало якось ніяково.

В Тоді на Волині було невеличке село.

Г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка.

Д Він говорив, не поспішаючи нікуди.

3. Прислівник пишеться разом у рядку

А (на)жаль

Б (без)кінця

В (спокон)віків

Г (до)вподоби

Д (до)побачення

4. Прислівник виступає обставиною в реченні

А Неподалік від озера будинок відпочинку.

Б У лісочку було прохолодно.

В Вона зробила це мимохідь.

Г У будинку неподалік світилося.

Д Наша подорож була вдалою.

5. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням у рядку

А тепло, таємно, дуже близько

Б вночі, швидко, жартома, хитро

В довкола, згори, торік, зопалу

Г здалеку, насухо, уранці, туди

Д спросоння, згарячу, спересердя, навмання

6. Усі прислівники вищого ступеня в рядку

А помітніше, куди веселіше, гарячіше, якнайтепліше

Б важливіше, якнайменше, менш вдало, краще

В глибше, трохи важче, вище, гірше

Г ширше, трохи швидше, щонайгірше, багатше

Д неспокійніше, найгрізніше, ще ніжніше, сумніше

7. Позначте рядок із прислівниками, від яких не можна утворити ступені порівняння

А гарно, багато, далеко, рішуче

Б наспіх, зопалу, навмисне, спросоння

В дорого, голосно, вузько, дбайливо

Г глибоко, рано, швидко, лукаво

Д вільно, дивно, сумно, коротко

8. Усі прислівники пишуться разом у рядку

А на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль

Б в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні

В од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу

Г на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу

Д с/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору

9. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку

А пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині

Б на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь

В віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли

Г ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як

Д більш/менш, раз/по/раз, будь/коли, десь/не/десь

10. Усі прислівники пишуться окремо в рядку

А (до)лиця, (уві)сні, (на)гора

Б (на)віку, (що)години, (в)зимку

В (на)льоту, (на)підпитку, (до)вподоби

Г (до)речі, (через)силу, (без)сліду

Д (по)руч, (в)літку, (до)вкола

11. Виділене слово є прислівником у рядку

А подарувати на/память

Б піднятися на/гору Кіліманджаро

В в/день народження

Г спати в/день

Д постукати в/останні двері

12. Виділене слово є прислівником у рядку

А в/горі проклали тунель

Б бігати по/весняному льодку

В по/сусідському полю бігти

Г у/двох кишенях

Д йти на/зустріч

Правильні відповіді:

1 - А

2 - А

3 - Б

4 - В

5 - Д

6 - В

7 - Б

8 - Б

9 - Б

10 - Г

11-Г

12 - Д

В мире живет много людей, и все разные. У каждого человека своя судьба, цель, опыт и жизненная правда. Но, видимо, все имеют одну общую черту - хотят оставить свой след на земле.

Это абсолютно естественно. Так повелось еще с давних времен. Ведь даже в древнем пословице говорится, что человек при жизни должен посадить дерево, построить дом и воспитать ребенка. Ребенок тоже продолжит род и передаст своим детям память о своих родителях. Таким образом, не прервется цепочка жизни, и человек не исчезнет бесследно. Это, конечно, правильно, но во все времена были люди, которые своим собственным примером расширяли это правило. Такими были великие гуманисты: Л. Украинка, Т. Шевченко И. Франко, которые настолько сильно любили свой народ, отдали ему так много творческого вдохновения, так искренне верили в его счастливое будущее и пытались его приблизить, что навсегда остались в его светлой памяти. И это справедливо. Ибо только человеку, который имеет столь горячее и искреннее сердце, что может вместить все боли и страдания своего народа, дается моральное право надеяться на то, чтобы ее «в семье вольной, в семье вольной, новой» помянули «незлым тихим словом».

На мой взгляд, только такой человек действительно оставляет заметный след на земле.