Прочитайте речення й розставте в них розділові знаки. Несподіваний ривок і ми відриваємося від землі. Зранку вітер ущух і на щастя засяяло сонце. Ще мить і сад загубить пишну вроду. Стиль одягу має велике значення але практичність важливіша. То пронесеться над болотом чайка то промайне бистрий чибіс. Земля не може жити без сонця а людина без щастя.

Кожен вкладає своє поняття в слово «друг». Для когось це ті, з ким зустрічаєшся по роботі, на навчанні, навіть в інтернеті – їх багато. А хтось каже, що у нього один, або два друга, але такі, які перевірені часом, вони ближче до рідних. Які вони, ці люди, як стати хорошим другом, що потрібно для цього? Висоцький пропонував проводити перевірку на дружбу в горах, але це не завжди можливо.

Ні підручника, в якому написані правила, вивчивши які відразу стаєш хорошим другом. Дружба народжується сама по собі, для неї немає законів.

Друзів не може бути багато, але якщо пощастить, то поруч з’явиться така людина, з яким не боїшся говорити про найпотаємніше, довіряючи йому, як собі. Він не буде чекати прохання про до він побачить сам, коли до потрібна, і надасть її. При цьому зовсім неважливо, стільки буде потрібно душевних і фізичних сил – той, хто став вашим другом, не думає про це.

Дуже багато людей готові пройти на до в біді, такі вже ми є, ми вміємо співчувати. Але, дуже небагато тих, хто щиро, з відкритою душею, порадіє вашим успіхам. Повірте, це набагато важче. Такої ж думки дотримується Пауло Коельо, описуючи справжнього друга. Це той, хто обов’язково буде поруч в радості, разом з вами переживаючи ваші перемоги. Хоча, є й інші «добрі» друзі – ваші страждання багатьом з них доставляють внутрішнє втіху, хай навіть ні їх особі скорботне вираз.

Справжній друг ніколи не зрадить, він буде вірити вам тоді, коли інші відвернуться. Ніхто не застрахований від помилок, з кожним може статися щось неприємне. Пережити удари долі, навіть ті, в яких винні ми самі, набагато легше, якщо є моральна підтримка одного. Він не відвернеться, не видалить ваш телефон, він буде завжди на зв’язку, знайшовши слова підтримки. Кожен може вважати себе щасливчиком, якщо йому пощастило, і в його житті є люди, або одна людина – справжній друг. І, без сумніву, можна пишатися, коли хтось скаже, що ви стали його хорошим другом, справжнім.

Якщо друг справжній, то він не стане слухати, як деякі говорять про вас нешанобливо і бридко, він зробить так, що в них надовго зникне бажання вести подібні розмови.

Перед хорошим справжнім другом не потрібно прикидатися, намагаючись виглядати краще. Можна залишатися самим собою, зі своїми слабкостями і «тарганами» в голові – вас завжди приймають таким, яким ви є. Неважливо, скільки ви подзвонили одному в двері, ви завжди знаєте, що вам відкриють, скажуть «привіт», запитають, що будеш пити, чай або кава. Це так: будинок одного – ваш будинок, в якому ви потрібні.

У житті ми зустрічаємося і розлучаємося з людьми. Ті, про кого ми говорили, як про друзів, зникають, «несправжні» не затримуються надовго. Проте живучи на різних континентах, хороший друг поруч, він назавжди, для нього відстань не перешкода. У важкий період він кине все, щоб сидіти навпроти вас і хустинкою витирати ваші сопелькі.

Зібравшись з друзями в тісній компанії, буває важко згадати, коли зав’язалася дружба, що послужило приводом для її початку. Зате в пам’яті назавжди залишаються життєві випадки, коли друзі знаходили вихід з самих безвихідних ситуацій, впоратися з якими самотужки не вийшло б.

Я люблю Україну тому,що вона одна єдина наша Батьківщина. По-перше, це те місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми кроками. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.

Я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.