Переписати текст диктанту, виправляючи помилки, розділові заки, пропущені, доставити. Уся природа застигла в не вимовній красі. Тихо навкруги тільки чути шум води.
Село стояло у виличезній балці а балкою протекала виляючи стипова річичка. Один бік балки зривався високою кручою. Скеля, припавши землею, поросла деревами. По між них вилася стешка, що доводила до містка через річку. Побравшись стежкою, Марко звирнув до крениці.
Крениця била із скелі. Здавалося якась виличезна сила викинула з землі страшену камяну брилу. Вода витікала чистою холодною течією. Навколо було каміня, складене людцькою рукою. Хтось змурував цямриння а на нім поставив давній образ. Небуло вже видно малюваня, але, незважаючи на це, щороку на зелені св’ята дівчата квічали ікону над криничкою.
Од цього місьця віяло незказанною красою. Трохи отступивши від скелі, роскинувся гайок. Вирховітя дерев було нище від скелі. Марко любив здиратися збоку на скелю й сидіти там, дивлячись на блакитне небо, не рухоме каміня й тримтяче листя.