Ганна спокійно їхала у тролейбусі, до неї підійшла старенька жінка з важкими торбинами. Ганна не звертала на неї уваги. Через деякий час уже половина тролейбуса прохала дівчинку вступити місце, але вона не вступала. Коли Ганна прийшла додому, мама сказала їй: -Ганно, хочеш підти у гості до наших нових сусідів, які щойно в'їхали? -Звичайно! - відповіла вона. Але коли відчинили двері то Ганна попачила на порозі ту саму жінку з тролейбуса! Як же їй було соромно, коли старенька все розповіла мамі Ганни.
Мені поступалися місцем, але не завжди. Це в основному були молоді дівчата і жінки років 40-50. За всю вагітність чоловіки звільнили місце лише двічі. А одного разу взагалі був "кумедний" випадок. Заходжу я в переповнену маршрутку, в якій їхали школярі приблизно 6-7 класу (напевно на якусь екскурсію). Водій побачивши мене сказав до дітей, щоб вони дали місце вагітній. Більшість зробили вигляд, що не чують, але одна дівчинка заявила НАМ ТАКОЖ ТРЕБА СИЛИ БЕРЕГТИ, В НАС ЩЕ ФІЗКУЛЬТУРА. Мені таки місцем тоді поступилися, правда зовсім не школярі, а якась жінка. На наступній зупинці всі учні вийшли маршрутка залишилася напівпорожньою. І саме страшніше в цій історії не те, що вони не поступилися місцем, а те, що це наше майбутнє і виховуємо його ми.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
