1. Спишіть словосполучення, ставлячи іменник у потрібній формі. Два (смартфон), двадцять чотири (комбайн), дві тисячі (тонна), з мільйоном (гривня), три (апельсин), дві п'яті (метр), чотири з полови ною (процент), півтора (місяць), півтора (рік), сім (бутель), два (коктейль), чотири (кролик), десять (кролик), однієї цілої п'яти восьмих (відсоток), чотири (стілець), три (сантиметр), шістдесят два (учень), два (громадянин).

2. Спишіть, замінюючи цифри словами й ставлячи іменники в потрібній формі.

5 (тонна); 2 (мандарин); 3 (йогурт); 4 (сирок); 0,12 (відсоток); 5,95 (сан тиметр); 74 (літр); 3476 (кілометр); 1/3 (група); 1/8 (шлях); 102 (депутат);

2/3 (склянка); 2 (велосипед); 3 (кілограм); 2/3 (метр); 2 (нетбук); 500 (метр);

4 (українець): 7 (маркер); до 100 (тонна) 2 з половиною (бутель).

Жінка... Скільки
асоціацій виникає при згадуванні цього
слова. Вона — мати, господиня, берегиня домашнього вогнища,
вірна дружина. Але перш за все, вона —  індивідуальна й неповторна особистість, що поєднує в собі певні
риси, притаманні лише їй одній. Протягом століть, чи
навіть тисячоліть, перед людством стоїть
питання: яке місце відведено жінці в суспільстві? Де та сама сходинка, яку повинні посідати представниці прекрасної статі? Цьому питанню приділяється велике значення. Якщо звернутися до історії, то на
багатьох прикладах можна побачити, що ставлення до жінки в різних країнах  було різним. Проте, одразу звернаємо увагу на те, що ніколи і ніде шлях жінки не був легким. Жінку завжди переслідували, її поглядам не
довіряли, уважаючи їх хибними і приреченими на поразку.

Наприклад, у Арабських еміратах та деяких країнах Африки погляди й думки жінки нічого не значать. Перед нами постає образ слухняної рабині, яка повністю підпорядкована своєму чоловікові: носить паранджу, готує їжу, домогосподарює (або виконує суто жіночу роботу). Жінка
в цих країнах не мае права сідати за стіл, доки її чоловік не поїсть, казати  свою думку та взагалі балакати. У більш розвинутнх державах роль жінки зводиться до народження і виховання дітей. Це її найважливіше призначення. 

В Україні жінка здавна мала надзничайно високий суспільний авторитет. Українські жінки залишили великий слід в історії та інших видах
мистецтва. Про рівність української жінки і чоловіка перед Богом записано було ще в першому нашому правовому документі — "Руській правді" Ярослава Мудрого. Тільки в атмосфері високої поваги до жінки могла з'явитися така видатна історична постать, як княгиня Ольга — дружина князя Ігоря і мати князя Святослава. В умовах пізнього Середньовіччя фундатором першого нашого університету — Києво-Могилянської академії - стала Гальшка Гулевичівна. Це свідчення можливості для української жінки повною мірою демонструвати свою громадянську позицію. Розкутість нашої жінки давала їй можливість повною мірою розкрити свої творчі
можливості. Імена Марії Чурай, Марка Вовчка, Ольги Кобиляиської, Лесі України, Олени Пчілки, Христі Алчевської, Катерини Білокур, Олени Теліги, Ліни Костенко складають гордість України.
Яка ж уява складається про жінку сучасного суспільства? В умовах незалежності для нашої жінки відкрилися нові можливості для самореалізації. І невдовзі ми зможемо побачити не лише
жінку-дипломата, жінку- академіка чи жінку-міністра, а й жінку-президента. Це відкриє нові можливості для України, бо жінки відносяться до проблем більш відповідально (3 учiнівського твору).

   1.Писати – спочатку означало малювати, прикрашати, згодом відбулось перенесення значення (проте у слові «писанка» первісне значення все ще зберігається).

   2.Азбука – від аз, буки – колись перші літери алфавіту.

   3.Диктант – від латинського dictans, що означало «повторяти, дктувати».

   4.Олівець – від «олово» (олово – свинець), бо стрижні для олівців виготовляли зі свинцю або з олова та цинку.

   5. Канікули – у перекладі з лат. Канікули спочатку означало зірку Сіріус, через яку улітку проходило сонце. Саме у цей час у навчальних закладах робили перерву в заняттях.