улітку багато людей задіяні у праці на полі. хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. відпочиваючи за містом, я часто спостерігав за такими працьовитими людьми і мені дуже їх старанність. наприклад, ви можете запитати: "що може зацікавити у праці звичайного косаря? ". та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. до роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним ві траву в один бік. під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. працює довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.
наша класна кімната велика, світла, простора. у ній троє великих вікон. праворуч від дверей стоять книжкові шафи. їх п’ять, і кожна заповнена книгами, журналами, газетами. у класі у три ряди стоять дерев’яні столи з двома стільцями біля кожного. біля вікна – учительський стіл. він прикрашений білою з червоним орнаментом скатертиною. на одній стіні висить дошка, а зверху – портрет тараса шевченка, прикрашений вишиваним рушником. на іншій стіні знаходяться планшети з основними правилами української мови. а ще квіти. їх багато, вони скрізь: на підвіконнях, шафах, учительському столі. я завжди із хвилюванням і радістю переступаю поріг нашої класної кімнати. оценка: 5 голосов: 7 26.09.2012, 15: 57
