1. «Дівка, як верба: де посади, то прийметься» -І. С. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я».
2. І я пішов, бо я пішов до тебе, бо ти мені світила, як зоря. - Л. Костенко «Маруся Чурай»
3. До Великодня стояла хата, як чепурна дівчина.Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
4. І миттю осідлавши рака,
Схвативсь на його, мов бурлака,
І вирнув з моря як карась. - І.Котляревський: "Енеїда"
5. Скасував я свою фотографію і взявся за повіренничество - пішло як по маслу.
6. І в мене було їх доволі, а тілько я переконався, що нам дворянство так личить, як корові сідло. - "Мартин Боруля" Карпенко-Карий Іван
7. Свари да чвари, і вже гетьманською булавою почали гратись, мов ціпком. - "Чорна рада" Куліш Пантелеймон
8. А от тілько перший ступінь зробила - і легко стало, мов крила виросли!- "Хазяїн" Іван Карпенко-Карий
9. Хіба це хліб? Це потембос! Пополам з половою, поки свіжий, то такий глевкий, що тілько коники ліпить, в горло не лізе, заліпляє пельку; а зачерствіє, тоді такий твердий', як цегла, - і собака не вкусе. "Хазяїн" Іван Карпенко-Карий
10. А паничів що то в нас перевернулось! Аж роєм коло нашої панночки звиваються, -так, як ті джмелі, гудуть. - "Інститутка" - Вовчок Марко
11. Вона мене як схопить за шию обіруч!.. Руки холодні, як гадюки. - "Інститутка" - Вовчок Марко
12. Дивлюсь - дівчата коло мене скупчились, білі усі як крейда. - "Інститутка" - Вовчок Марко
13. Бiля свинарника нас зустрiчає гундосим рохканням п'ятипудова льоха
Манюня, противна й плямиста, як географiчна карта. - "Тореадори з Васюкiвки" Всеволод Нестайко.
14. Треба, щоб слава про нас гримiла на всю Васюкiвку, як радiо на Перше травня. - "Тореадори з Васюкiвки" Всеволод Нестайко.
Блискавка освітила темне небо,ніби величезний меч розірвав похмуре склепіння.Дрібний,як роса, дощ приємно освіжав втомлене обличчя.Сірі хмари скупчилися,як ягнята в небесній отарі. Вітер згинає дерева,неначе чиїсь сильні руки змушують велетнів підкоритися.Вечірнє повітря, наповнене прохолодою та важкою вологою,як шовк огортало тіло.Знов почувся гром,як далекий гуркіт величезних барабанів.Миттєвий спалах блискавки на хвилину висвітлює дерева які,неначе переможенні воїни,прихилилися до землі.Буря бушує з новою силою,ніби відчуває свій близький кінець.Небо світліє,як фарба на палітрі художника, розбавлена водою.Сірий колір заполоняє безмежний,як Всесвіт простір неба.Вітер стихає,неначе покірне ягнятко ,колихає траву біля ніг.Тиша панує навколо і ніби якась чудова мелодія заполоняє очищенну дощем душу.Краса торакається серця,неначе пальці до величного роялю.Дивний звук лункої тиші,як море,заповнює все навколо.Пройшла гроза
