zufarovaindira
10.08.2021 12:03

❗ ЗРОБИТИ С ЦЬОГО ТЕКСТА СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ❗ Вдалині мліло місто, і чернець рушив до нього. Це був Карлополіс – резиденція шведського короля. У приймах у нього – український гетьман-вигнанець Пилип Орлик, який недавно повернувся з недобитим військом з-під Білої Церкви.  Монах чув, що вісім полків драгунів кинув цар Петро на армію Орлика. Коли ж відступили царські воїни, то рушили на своїх козацькі загони гетьмана Скоропадського. Вони й розбили армію Орлика. 
Поспішив тоді Орлик у Карлополіс і спитав короля, де його до Король же спитав Орлика, де Мазепи скарб, за який мали закупити зброю… «Ось де», - показав Орлик на козацький базар за наметами: там товпилися турки, татари, купуючи в запорізьких лицарів похідні обладунки, щоб козацтво мало за що з’їсти хліба й випити за колишні перемоги. 
Безнадія огортала від цих торгів. Якийсь нетяга скручував шаблю з дамаської сталі в колечко, відпускав, і вона випорскувала в повітря з дзвінким зойком. Турок брав шаблю, змахував нею, перерубуючи кінську волосину, потім забирав, кидаючи продавцеві монету. Інший козак клацав язичком пістоля й прицілювався в яструба, стріляв – і яструб падав додолу. Козак забирав монету й квапився до шинку. А там гармаші вже пропивали виторг за гармати: гуляй душа без кунтуша! 
Чернець схопив голову в руки: невже завершує козацтво у безслав’ї свою славну історію? Все траплялося на козацькому віку, але ніколи не продавав козак зброї… Що він купить на ті, що залишаться після шинку, гроші – ярмо?! 
Монах стояв на порозі гетьманської світлиці й придивлявся до невисокого чоловіка – вірного побратима гетьмана Мазепи, що на вигнанні сам гетьманом став. Пилип Орлик у черкесці, ботфортах, з лисуватим тім’ям, зсутулений у плечах, стояв біля вікна і дивився на базарний збрід. 
Повернувши голову на скрип дверей, гетьман побачив монаха, показав рукою, щоб присів. Гість подумав, що Орлик безсилий, щоб, як Христос, розігнати міняйлів нагайкою. Не може, бо козаки, озлоблені поразкою під Білою Церквою, здатні розірвати гетьмана на шматки. 
Зазирнувши у вічі Орликові, монах спитав: 
- Чому не вийдеш до козаків, які спродують зброю разом зі своєю честю? 
Поник гетьман, довго мовчав, потім мовив: 
- Замість перемоги в бою я дав людям іншу цінність. Вона сьогодні може здатися безвартісною, та колись вивищить нашу націю серед народів… Я дав українському народові найсправедливіший Закон – «Конституцію прав і свобод Запорозького війська», за яким вони мають право судити навіть мене. Ним я дав право кожному бути вільним від страху залежності. Бо тільки вільні люди зможуть створити вільну державу! Завтра з новим Законом ми визволимося, і тоді лицар своєї зброї не продасть! 
Чернець відчував, як у душі проколюється паросток надії, задля якої варто жити і страждати. 
- Візьми мій Закон, - Орлик подав монахові списаний дрібною в’яззю пергамент, - і проповідуй слова його правди! 
Чернець узяв сувій, подався до виходу, та на порозі спинився і спитав: 
- Ви збираєтесь далі воювати, пане гетьмане? Вірите в перемогу? 
- Ні, - сказав гетьман, і ченцеві стало впевненіше від того, що не почув бравадної олжі. – За свого життя не діждусь перемоги. Така склалась у світі кон’юнктура. Та мусимо знати наші законні права, бо інакше наше право стане незаконним. Мусимо щодня вселяти в людей віру у власний Храм на своїй землі. Іди його шукати! ​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
↓
Популярные вопросы:
Ответ:
duk73p07117
21.01.2022 23:53
Бажання - небажання
Вдячність - невдячність
Визнання - невизнання
Везіння - невезіння
Воля - неволя
Дбайливість - недбайливість
Довіра - недовіра
Доля - недоля
Заможність - незаможність
Зацікавленість - безцікавість
Звичність - незвичність

Антоніми - це слова, що мають протилежне значення. У даному завданні потрібно знайти такі слова до заданих слів, які починаються на приставку "не". Просто додаємо цю приставку до кожного слова. Наприклад, до слова "бажання" додаємо приставку "не" і отримуємо "небажання". Так само поступаємо з іншими словами. Всі антоніми записуємо парами, щоб було зрозуміло, які слова є протилежними одне одному.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Бикулова
29.09.2021 03:10
1.) В данном предложении украинские поэты Иван Франко и Тарас Шевченко используют однородные смысловые отношения между частями безсполучниковых складных предложений. В первой части предложения "Защемить щось у його душі" и во второй части предложения "він молиться гаряче звичаєм усталених зворотів" оба предложения имеют общий смысловой характер, описывающий внутреннее состояние человека и его действия в ответ на это состояние. Поэтому смысловые отношения в данном предложении можно считать однородными.

2.) Во втором предложении тоже использованы однородные смысловые отношения между частями безсполучниковых складных предложений. В первой части предложения "Він швидко скріпився духом" и во второй части предложения "громада кликала його, потребувала його ради" оба предложения описывают поведение и эмоциональное состояние человека в ответ на действия окружающих. Поэтому смысловые отношения в данном предложении также можно считать однородными.

3.) В третьем предложении используется неоднородное смысловое отношение между частями безсполучниковых складных предложений. В первой части предложения "Не щебече соловейко" упоминается отсутствие пения соловья, а во второй части предложения "В лузі над водою, Не співає чорнобрива, Стоя під вербою" описывается позиция и поведение чорнобрива (птицы) под вербой. Оба предложения имеют разные смысловые характеристики и не относятся к одному и тому же событию или действию. Поэтому смысловые отношения в данном предложении можно считать неоднородными.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота