словотвірний розбір слова ніч

Шкідливі звички-шлях у безодню: Діалог

- Привіт, Андрію! Ти чув новину? Миколу батьки спіймали на палінні, так тепер він наказаний: цілий тиждень з дому не вийде.
- Привіт. Чув. І чого це вони на нього так розсердилися? Зараз кожен другий школяр палить. Може, Микола вважає, що з цигаркою він виглядає дорослішим... Дурник. Та нехай собі палить, як порозумнішає - кине.
- А від раку легенів він померти не хоче? До того ж, кинути палити дуже важко - важче, ніж кинути вживати героїн.
- Тю! Та ти що, порівнював? Звідки ти це знаєш?
- А у мене дядько в онкодиспансері працює. Він мені багато чого розповів. І про те, що рак легенів "молодшає", і про те, що його дуже важко лікувати. Пам'ятаєш, від чого помер Олександр Абдулов?
- Так, знаю. Саме від раку легенів.
- А як ти вважаєш, чи помер би знаменитий актор від цієї хвороби, якщо її б було легко лікувати? Рак легенів - це майже завжди вирок.
- Який жах.
- Так отож. Як на мене, краще не ризикувати.
- Я теж так вважаю. А що ти говорив про те, що палити кинути важко?
- Не важко, а дуже важко. Це мені теж дядько розповів. Нещодавно стаття вийшла у науковому журналі про це. Виявилося, що кинути палити важче, ніж вважалося раніше. Сила цєї звички навіть сильніша, ніж звичка до вживання тяжких наркотиків.
- Мабуть, краще не починати.
- Згоден.

Людське життя.. .Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони.. .усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "Два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». Бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.