1. "Лише сильним дано право на безсмертя", - говорив Олександр Довженко.
Олександр Довженко говорив, що лише сильним дано право на безсмертя.
2. "Про славу думає лицар, - підкреслює автор першого українського історичного роману, - а не про те, щоб ціла голова була на плечах".
Автор першого українського історичного роману підкреслює, що лицар думає про славу, а не про те, щоб ціла голова була на плечах.
3.Василь Симоненко застерігає: " Немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини".
Василь Симоненко застерігав, що немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини.
4. "Слово зброя, - зазначав Максим Рильський і пояснював. - Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати!".
Максим Рильський зазначав, що слово - це зброя, яку треба чистити й доглядати.
5. "Ми всі, як олівці, - сказав хтось мудрий.- Кожен малює свою долю".
Хтось мудрий сказав, що ми - олівці, які малюють свою долю.
6. "Якщо ти народжений без крил - не заважай їм рости",- зазначала Коко Шанель.
Коко Шанель зазначала, що не потрібно заважати рости крилам у людини, в якої їх немає.
7. "Мама - це та людина, яка завжди зможе замінити всіх, - промовив він і додав.- Але ніхто й ніколи не замінить її".
8. "А хіба у вас тепер немає шхуни? - запитав я.- Нам сказали, що ви хазяїн шхуни й трамбака".
9. "Скоро можна буде ходити в море",- сказав він.
10. "На те коня кують, щоб не спотикався!"- любить говорити моя бабуся.
Моя бабуся любила говорити, що коня купують на те, щоб не спотикався.
11. "Ти сьогодні залишаєшся вдома! - суворо сказала мама й додала вже лагідніше. - Тобі слід поберегти себе".
12. На це Бджола сказала їм : " Я рідну Україну не проміняю на чужину!"
1. "Життя в неволі нічого не варте, - відказав Максим, - краще смерть!" (І. Франко).
2. Пам’ятаю, казала мені мати: "Цей світ як маків цвіт: Зранку цвіте - до вечора опаде!" (О. Довженко).
3. "Роби добро, - казала мати, - і чисту совість не віддай за шмати!" (Д. Павличко).
4. Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя" (Г. Тютюнник).
5. "Ніщо так не красить людину, як натхнення", - подумала Ярослава (О. Гончар).
6. "Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино, - промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. - Все! Навіть серця" (О. Гончар)
Объяснение:
