Завдання для самостійної роботи Оберіть одну зі статей на тему про проблеми вчительської праці («Учительська газета», газета «Перше вересня», «Педагогічний вісник», журнали «Початкова школа», «Рідна школа», «Народна освіта» і т.д.) і напишіть анотацію і рецензію на неї.
Ознайомтесь з приблизними планами складання анотації і рецензії.
План анотації
1. Вихідні дані джерела (статті, брошури, книги, літературного уривка і т.д.).
2. Оцінка глибини й актуальності теми.
3. Аудиторія, для якої ви рекомендували б джерело.
План рецензії
1. Вихідні дані джерела (статті, брошури, книги, літературного уривка і т.д.).
2. Оцінка глибини й актуальності теми.
3. Стиснутий виклад позиції автора.
4. Ваше ставлення до суті порушеної проблеми й оцінка позиції автора.
5. Аналіз індивідуальних особливостей стилю автора (доступність, образність, емоційність, науковість і т.д.).
6. Аудиторія, для якої ви рекомендували б джерело.
7. Висновок.

Будь-яка сім’я має свої власні традиції , які шануються і дотримуються з покоління в покоління. Моя сім’я також має цілий ряд звичаїв , які дуже душевні , красиві і цікаві.У числі таких традицій – щовечірнє чаювання . На жаль , темпи сьогоднішнього життя не дозволяють нашій сім’ї збиратися всім разом на вечерю , і кожен , хто повертається з роботи або навчання , може поїсти у своєму власному режимі. Але яким би пізнім ні був час для загального збору сімейства , чаювання ніколи не скасовується .Ми збираємося на кухні , зручно розташувавшись на м’якому куточку. А на столі , м’яко освітленому лампою під квітчастим абажуром , розставляються звичний чайний сервіз. Поширюється аромат усіма нами улюбленого гарячого чаю , у вазочках розкладаються спокусливі солодощі. По неділях на кухонному столі царює здобний пиріг.Неспішно попиваючи чай , ми ділимося своїми враженнями про минулий день , слухаємо поради старших , насолоджуємося смаком і тишею умиротворення . Я дуже люблю такі вечори . Це світло , теплота і затишок немов обгороджують від складнощів нинішньої життя.Ще однією улюбленою моєю традицією є походи на природу в день Восьмого березня. Складно сказати , з яких пір в нашій родині існує такий звичай . Але день цей обраний не випадково. Початок березня – період найкапризнішої погоди , і цей день завжди непередбачуваний. Щороку дуже весело і хвилююче чекати , чи піде у цей день мокрий сніжок , прогляне Чи крізь голі гілки дерев несміливе сонечко , або природа пригрозить нам поривчастим і пронизливим вітром .Проте , це зовсім не перешкода для прогулянки на свіжому повітрі , і після ситного і смачного сніданку , привітання жінок і вручення красивих і приємних подарунків ми незмінно вирушаємо за місто , щоб насолодитися  якпробуджується від зимового сну природа , побачити перші весняні прояви .У лісі ми намагаємося більше рухатися , щоб не замерзнути. Якщо ще лежить сніг , катаємося на бігових лижах , якщо земля вже суха , граємо в м’яч або інші рухливі ігри . Потім ми п’ємо чай або кавуз великого термоса і підкріплюємося захопленими з дому бутербродами.Це прекрасна традиція , яку наша сім’я дотримується неухильно. Приємно , що у нас ніколи не виникає питання , як провести Міжнародний Жіноче свято , і всі ми в цей день нескінченно щасливі.

Але хіба ми люди: пройшоаши сто доріг, завершивши тисячу справ не прагнемо до отчого порогу ,до калини, що росте на розі хати? поклавши крила на велику спеку, стоїть над степом сірий журавель. похибки друзів: за вийнятком зради, ми повинні терпіти ,або виправляти. там ,за горами, вже давно день, а тут ,на дні міжгір'я, ще ніч. годі вже панами сидіти : згорнувши руки . на лівобережжі ,замість верб і чагарників ,видно погорблені смуги темені . я ненавиджу тих, хто не сіявши жнуть ,що садів не садивши, плоди об'ї . із вирію летять ,курличучи ключі.