Поштовх для сотворения збірки чи вірша До Мельпомени?​

Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?

Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.

1) Хто-небудь відчуває душевний спокій після страждань, переживань, фізичних мук і т.ін.
«Вчора зробив собі операцію — вирвав зуба — почуваю себе добре, мов на світ народився» (М. Коцюбинський)
2) Кажуть про тих, кому пощастило уникнути загибелі чи великої біди, кому таланить у житті.
3) Бути у назвичайно піднесеному стані.
«Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо» (А. Федькович)
Або з дієсл. руху. Дуже швидко, енергійно.
«Вона біжить, не чуючи під ногами землі»
(В. Речмедін)
4) Радіти, відчувати надзвичайне задоволення, відчувати безмежне щастя.