Постать,що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези.
Він розмовляє з кіньми,з телятами,з травами...
Ми піднялися разом із сходом сонця.
Лиш де-не-де прокинеться пташка,непевним голосом обізветься зі свого затишку.
Зі злої трави лихе сіно.
