149. 1 Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть 1. Пахло свіжими яблуками сосновою стружкою і березовим дьогтем
(В. Кучер). 2. Дрімається. У лісі гуде свище блискає (с. Васильченко).
3. Навкруги посутеніло потемніло після сліпучої спеки (Олесь Гончар).
Пече, тьмяне,
речення. Які з них виражено безособовими дієсловами, а які
безособовому значенні?
тюнник). 5. Довкола мене гриміло ревло клекотіло, мов у котлі (І. Фран
со). 6. Хомі й за вухом не свербить (Л. Глібов).
2.Виконайте письмово синтаксичний розбір першого речення.​

1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються:
    Б) відокремленими.

2. Відокремлюються:
     А) лише другорядні члени речення.  

3. Речення з відокремленим членом:
    В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)

4. Речення з відокремленим означенням:
    В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).

5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
    Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).

6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
    А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).

7. Речення з відокремленою прикладкою:
    Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).

8. Речення з відокремленим додатком:
    Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).

9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
    1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –  
         Г. Відокремлене означення.

     2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). –                  Б. Відокремлена прикладка

10. Синтаксичний розбір речення.

|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].   
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.

Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.  

Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край  шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.  

Відповідь:

Усі знають,що кожна людина індивідуальна — та має свій тяжкий характер. У цій повісті описується саме найпоширеніші види. Такі як гордість,заздрість,жорстокість,та інше. Кожна людина по-своєму добра та погана. Важливо друг до друга ставитися добре,та з повагою. Про це і йдеться у цьому творі. Кожна людина проблематична,та треба знайти підхід,до даного характеру,а потім людина сама вам відкриється. Особливо на той час,коли ішла Друга Світова Війна (час коли усе відбувається), у людей були дуже важкі часи,і характери мінялися. Усі були похмурі,сумні. Але зараз усе мирно та спокійно. Яка би людина не була,тяжка за характером,або навпаки, треба знайти підхід,і усе. Так Ніна Бічуя і написала свій твір,і тут,у творі може знайтися і ти.

Пояснення: