Є правило: Щоб відрізнити прийменник від префікса в словах типу на горі і нагорі, треба вставити в них прикметник. Якщо зміст висловлювання дозволяє це зробити, то перед нами прийменник, який пишеться окремо , якщо ні - перед нами префікс, який пишеться разом.
Ось речення:
1) На горі було видно руїни старої башти.
Вони пірнали небезпечно глибоко, і тільки бульбашки, що лопалися нагорі, свідчили про те, що десь там знаходиться жива істота.
2)Сонце тепло пригрівало мене збоку.
Візникова спина сонно хиталась з боку на бік.
З)Я довгодивилась услід відбуваючого потяга.
Він йшов за мною слід у слід.
Жити - це не лише дихати, а й діяти.
Дихати! Для когось навіть просто дихати – означає жити. Хіба ж немає у світі людей, яким природа залишила лише можливість фізичного існування, тобто, дуже обмежила їхні фізичні можливості? Звичайно, дихати - це дуже важливо, без цього неможливе життя, але життя в матеріальному сенсі. А ось в повноцінному розумінні жити - це не тільки дихати, але і знати заради чого живеш, і те, заради чого живеш, берегти і примножувати. І все це можливе тільки у стані активній дії.
Давайте згадаємо про таку красу природи як рослини, про їхні квіточки, листочки... Ось вони дихають, живуть, ростуть і око радують. Проте... Людина не може порівняти життя рослини з повноцінним людським життям. Адже з квіткою все зрозуміло заздалегідь, виросла, розцвіла, і таких квітів безліч, і нова квітка з'явиться, і все піде по новому циклу. Але в житті кожної нової людини не може бути загального алгоритму, людина не може жити як рослина, їй треба щось ще, крім дихання - рух, розвиток, дії, почуття і емоції.
Діяти! Це найбільш життєве слово, і тільки у дії можна повністю відчути смак життя, відчути себе частиною Людства, а не простим шматочком мозаїки.
Жити - це не просто радіти кожній миті, а радіти разом, бути чиєюсь радістю і допомагати радіти іншим.
Жити - це не просто удосконалити, зробити себе, але ще і зробити витвір з себе. Пам”ятаєте, як у Джека Лондона працював над собою його улюблений герой Мартин Іден? Адже він міг просто жити таким, яким він був народжений. Але його девізом було: якщо тобі важко, значить, ти йдеш правильним шляхом. Але ця людина прагнула самовдосконалення і багато чого досягла на цьому шляху. І не його провина, що життя закінчилося так трагічно, це не привід, щоб скласти руки і нічого не робити, йому просто не пощастило з любов”ю, але це окрема субстанція, де від героя майже нічого не залежало.
У світі немає нічого руйнівнішого, нестерпніого за бездіяльність і очікування. Втілюйте свої мрії в реальність, працюйте над ідеями. «Умій жити і тоді, коли життя стає нестерпним», - сказав видатний письменник М. Островський. Він, багато років прикутий до ліжка тяжкою хворобою, був прикладом саме такого життя.
Є люди, які докладають неймовірних зусиль, щоб не просто дихати, а жити повним життям. Можливо досягти всього, треба лише мати мету і йти до неї. Це повинно надихати нас усіх на перемоги і звершення.
