ПОЗНАЧТЕ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ 1. Вітер з долини цілує червоне серце калини.

2. Через яскраво-червоний колір ягід калина стала символом крові, пролитої в бою.

3. У народній вишивці калина символізувала безсмертне дерево нашого українського роду.

4. Стою серед усіх калинокровних родичів моїх.

5. Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш.

6. А ми тую червону калину підіймемо! А ми нашу славну Україну розвеселимо.

Я взагалі люблю різні ігри, в яких бере участь м’яч. Будь то баскетбол, волейбол або інші. Запитаєте чому? Відповідь вони дуже цікаві, рухливі і захоплюючі. А ще вони командні, тобто успіх гри залежить не від одного гравця, а від участі в ній всього колективу, тобто команди. Футбол – дуже «старий» вид спорту. Він з’явився у нас в країні з Англії. Але судячи з історичними описами, в цю гру, або схожу на неї грали ще індіанці племені майя. На сьогоднішній день ця гра вважається найпоширенішою в світі. Величезна кількість людей, що проживають на планеті Земля, грають з задоволенням у футбол, а ще більша частина є їх фанатами та вболівальниками. У них є свої улюблені гравці – кумири. Кому не відомі такі прізвища, як Марадона, Зідан, Аршавін чи Шевченко? Навіть ті, хто далекий від спорту і ті знають, що це світові зірки футболу.

Чому так люблять цей спорт? З ним розвивається не тільки швидкість, але і підвищується кмітливість, витривалість, тут обов’язково навчишся точності й швидкості реакції. Плюс гарт організму. Тренування проходять в будь-який час року, але завжди на вулиці, будь то рання весна або пізня осінь. У футбол грають люди, у яких дуже сильно розвинене почуття азарту.

Слово... Буденність і значущість. Простота і таїна. Звичайність і магія. І це все вміщається у слові. Мабуть, коли створювалась мова як засіб спілкування, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. Бо якось би убезпечило себе від його смертоносної дії. Слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя. 
Щастя і горе, радість і смуток - усе може бути в одному слові. І єдина залежність від контексту вимовлених слів та від почуттів, що закладаються в цьому слові. 
"Яке щастя!" - і руки простягнені назустріч синочкові, який тупцяє по зеленому моріжку, усміхнені оченята звернені до матусі, до всього доброго світу, до людей, які ще не встигли для цього маляти зробити нічого злого і підступного. Це все ще попереду, а сьогодні - зелений моріжок, лагідні руки мами, барвисті метелики, що розважають і бавлять маленьку людину. 
"Яке там щастя!" - і зболені очі старенької жінки опущені донизу, до долоні, що простягнена за милостинею. Роки прожиті. Доля не була ласкавою, багато довелося пережити: відривала від себе останній шматочок, економила кожну копійку, аби дітям було добре, щоб вони жили краще, ніж батьки. І ось... Рідні діти відцурались, кажуть, що в них теж не вистачає грошей, що треба до зими встигнути ремонт у квартирі зробити, тож до матері вони не наїздяться, не вона одна бідує: он скільки таких пенсіонерів. Але ж тим пенсіонерам (кого вона знає) хоч інколи діти допомагають, а то й забирають до себе, щоб доглядіти до смерті. Але це в інших, а в неї... Тепер ось - доводиться просити на шматок хліба, соромно й очі підвести, бо тяжко працювала весь вік, а на пенсію, виходить, і не заробила. 
"А щоб тобі щастя не було!" - і злобно перекошений рот, люттю налиті очі. Страшно в такі очі зазирнути, бо повіє від такого погляду таким мороком злоби й ненависті, що аж кров у жилах застигне. І слово в устах такої людини звучить зловісно й страшно. Найтемніші закутки відкрилися в душі й вихлюпнулися назовні через слово, боляче зачепивши когось із ближніх. 
Слово одне, а бач, що воно може. Та все ж людина придумала слова не для зла, не для нападу, а для добра і взаєморозуміння. Тому, коли почуєш щось недоброзичливе, то знайди відповідник доброго слова і злоба, як хвороба, відступить. Шануй і бережи добре слово на всі випадки життя, і добро, створене тобою, тобі ж і повернеться, а на землі ще однією доброю людиною стане більше.