Розібрати на члени речення:

Великдень...Це дуже важливе свято як усього світу, так і моєї сім'ї. Навіть з самої назви ми бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з 2 слів:  Великий і День. Справді цей день є величним адже саме тоді воскрес із мертвих Ісус Христос - наш Бог та покровитель.  На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці перешого тисячоліття, з приходом християнства й святкується сьогодні. Кожна родина святкує цей день по-різному. Одня сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші як звичайного дня просто сидять та дивляться телевізор. Особисто моя сім'я відсвятковує Великдень ось таким чином. Дуже-дуже рано, близько п'ятої години ранку, ми прокидаємося та йдемо до церква зі святковими кшиками, щоб посвятити паску. Потім, посвятивши їжі, йдемо додому й накриваємо самачний стіл зі свячених продуктів. Ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати. Зазвичай після невеличкого відпочинки мама і тато звонять своїм друзям та родичам і організовують пікнік. Мені це дуже подобається адже тоді я мою змогу привітати своїх друзів, братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з ними та розважаюсь. Цілий день проходить дуже класно. Я із великим-првеликим задоволенням можу сказати, що саме Великдень - це моє улюблене свято, який єднає нас та зближує. 

Українська світлиця

В житті кожної людини є такі святі і безцінні речі, як: батьківська хата, вогник родинної любові, пам'ять про предків, знання родовідного дерева, повага до звичаїв та обрядів рідного народу. Щоб по-справжньому пізнати свій рідний народ, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. І не тільки культуру, що створена талановитими архітекторами, художниками, музикантами, акторами, письменниками, вченими, але й ту, що впродовж багатьох століть творилася й плекалася в народному середовищі, передавали від покоління до покоління, безперервно розвивалися, утверджувалася, ставала традиційною.

Саме сьогодні нам необхідно зрозуміти велич нашої народно-традиційної культури, її довічний гуманізм, добробут, щиру гостинність, щоб спрямувати свої вчинки на утвердження української духовності.

З метою ознайомлення учнів з кращими традиціями українського народу в нашій школі була створена «Українська світлиця», де зберігається багатий матеріал з народознавства. Кожен предмет має свою історію, кожна річ знаходиться на своєму місці і є свідком певного періоду життя українського народу.

Важливою спорудою в світлиці є піч. В печі не тільки готували їжу. Вона створювала особливе родинне тепло. Бо часом об’єднувала навіть розведених. Чоловіка з жінкою, а для дітей була справжнім захисником. Це оберіг тепла і затишку, лікарня і насолода для ока. А вогонь у печі — це символ добрих і людяних стосунків усієї сім’ї, оберіг усієї родини. А як гарно пахне від неї стравами, сушеними яблуками, насінням. А ще піч важлива тому, що хліб пече.

Рушник на стіні — давній наш звичай. Не було жодної оселі на Україні, яку б не прикрашали рушниками. У кожній оселі були свої рушники. Свої узори на них. Це був своєрідний календар, книга родоводу.