Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий
В мене є своя кімната і вона надзвичайно гарна. Я захоплююся спортом, тому вона оздоблена різними кубками та грамотами. Моя кімната світла та простора. Шпалери у моїй кімнаті світло-жовтого кольору. По лівій стороні моєї кімнати розташований письмовий стіл, на якому я виконую домашні завдання та іншу письмову роботу. Недалеко від письмового стола розташований і комп'ютерний столик. В правому кутку - диван, на якому я сплю і відпочиваю, а біля нього - невеличкий акваріум де живуть дві моїх рибки, яких я дуже люблю і доглядаю. Навпроти дивана - поличка з моїми медалями, кубками та грамотами. Цю поличку я назвав "Поличка натхнення". Мені дуже подобається моя кімната.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
