напевно, у кожного з нас є улюблене заняття. комусь подобається вишивати чи готувати смачні страви. хлопці, зазвичай, люблять майструвати. мені особливо приємно малювати.
я люблю створювати різноманітні картинки. особливо мені подобаються вечірні пейзажі, адже природа дужа неповторна і багата.
безвітряними вечорами через вікно вдивляюсь у далечінь і зачаровуюсь таємничістю розлогих дерев, які ростуть у садку. поринаю у казкову мить. тоді беру пензлик, сі на підвіконня й переношу на папір вечірню красу. найскладніше малювати людські постаті. легкий відблиск місячного світла завжди по-різному освічує витвір. тому щоразу пейзаж виходить зовсім іншим.
раджу брати іншим в руку пензлик чи олівець, щоб переносити природну красу на маленький художній витвір. він покращує настрій та приносить радість.
- Ну як жити в цьому світі, якщо в ньому так багато зла?
- Щось порадити, звичайно, дуже важко. Але можу сказати, що тут потрібна деяка мудрість.
- Так де ж її взяти?
- Дещо можна почерпнути від великих мудреців.
- Наприклад, у кого?
- Наприклад, у Конфуція.
- О, я про нього чув. І що він казав з цього приводу?
- Здається, він вчив, що на добро треба відповідати добром, але на зло добром відповідати не треба.
- Так чим же?
- На зло треба відповідати справедливістю. А ставитися до злих людей треба з добром та повагою.
- Це ж чому?
- Звичайно, не тому, що вони достойні люди, а тому, що ти достойна і хороша людина.
- Ну так, це велика мудрість. Треба над цим добре подумати.
- Подумай, буде корисно.
