1. Утворіть від поданих дієслів активні дієприкметники теперішнього часу. Позначте дієприкметникові суфікси. Миють, терплять, поглинають.
2. Прочитайте речення. Випишіть дієприкметникові звороти разом із означуваним словом. Звороти підкресліть.
1) Нова хата привітно вигляда з-за оголених лихою осінньою негодою груш (Панас Мирний). 2) В лісі бродив туман підзолочений осіннім промінням (Гр. Тютюнник).
3. Спишіть, розкриваючи дужки.
(Не)скошені трави, ніким (не)промовлене слово, (не)відкриті землі.

Існує на світі країна Українська мова. У цій країні живуть частини мови- самостійні і службові. Самостійні мають своє лексичне значення і запитання, а службові лише допомагають їм. Самостійни частини мови можуть бути у реченні другорядні і головні. Головні несли у собі найважливішу інформацію, а другорядні лише її доповнювали. І так було завжди. Але одного сонячного дня другорядні члени запитали у головних: "А чому це тільки ви найважливіші?! Ми теж хотімо бути головними!",- рішуче вони сказали. Головні не погодились зрекатися свого місця і не поступились. Тоді і ропочалася між ними ворожнеча.

Числiвник- це самостiйна частина мови, що позначає кількість предметiв або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скiльки? котрий? Числівники за значенням поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні бувають збірні, дробові, не означено кількісні і власне кількісні. Українські числiвники змiнюються за родами,числами та вiдмiнками.Кількісні числівники означають одне число або кількість і відповідають на питання скільки? (три, одинадцять, тридцять чотири, семеро, три восьмих). Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі? (третій, одинадцята, тридцять четверте, двадцяті)