Битися поодинці – життя не перевернути.
Вовків боятися – в ліс не ходити.
Грамоті учиться – завжди згодиться.
Двом смертям не бувати, а однієї не минути.
Життя прожити – не поле перейти.
Любиш кататися – люби і саночки возити.
На полювання їхати – собак годувати.
Не лаяти – добра не бачити.
Не з грошима жити, а з добрими людьми.
Не соромно не вміти, соромно не вчитися.
Повно сваритися, не пора помиритися.
Скільки мотузочці не витися, а кінець буде.
Вченого вчити – тільки псувати.
Добре тому добро робити, хто пам’ятає.
Чому бути, того не минути.
Без міри і лаптя не сплетеш.
Без труда нема плода і рибку зі ставка.
Близький лікоть, та не вкусиш.
Минуле не казка: з неї слова не викинеш.
Горлом не візьмеш, лайкою не випросиш.
Далі покладеш – ближче візьмеш.
Даси собі волю – спустишь і батькову долю.
За недобрим підеш, на біду набредешь.
На леченой кобилі не наїздишся.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Не знаєш, де знайдеш, де втратиш.
Не рий іншому яму, сам в неї потрапиш.
Поспішиш – людей насмішиш.
Що написано пером, того не вирубаєш сокирою.
Що посієш, те й пожнеш.
— Привіт, Петро! Як довго ми не бачились!
— Доброго дня, Олено. Дуже несподівано тебе тут зустріти.
— Ми так давно не зустрічались. Може приєднаєшься до мене? Поспілкуємося, зіставиш мені компанію.
—Звісно, я не проти. Цілих 10 років не бачилися!
— А куди ж ти пропав на такий довгий час?
— Я багато мандрував по різним країнам, намагався десь влаштуватися, аби підзаробити. Але, все-таки вирішив повернутися додому, бо тут наймиліше.
— В яких країнах побував?
— По всій Європі. Знаєш, це була моя справжня мрія ще з дитинства. Я дуже радий, що мені вдалося це втілити. А в тебе як з кар'єрою?
— У мене все чудово. Як я і хотіла, тепер власниця готелю у центрі міста. Звісно, цього було нелегко досягти, але в мене все вдалося.
— А сім'ю свою маєш?
— Так. П'ять років тому вийшла заміж за іноземця з Італії. І вже у нас є донечка, якій тиждень тому виповнилося чотири рочки. А в тебе як?
— У мене, теж, є сім'я. Три роки тому одружився, маю двійнят - хлопчик та дівчинка.
— Знаєш, стільки часу минуло. Як гадаєш, може організувати зустріч однокласників? Я так сумую за ними.
— Це чудова ідея. Я вважаю, що ми можемо все влаштувати.
— Може зустрінемось завтра, я знайду зв'язок з іншими, а далі все обговоримо.
— Добре. Я дуже радий, що тебе зустрів, чудового тобі дня!
— Я теж, і тобі. До зустрічі!
