Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !
Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути.
По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке.
Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я — вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки і багато іншого.
Мама може по мене пропилососити квартиру, почистити взуття, купити хліба. Я допомагаю батькам з великим задоволенням, я дуже радію, коли можу зробити їм щось приємне. Іноді мама дає нам з батьком список того, що треба купити, і ми вдвох ідемо на базар або в супермаркет.
Ще я дуже люблю ходити в гості до нашого сусіда. Він чудово грає в шахи, у нього навіть годинник спеціальний є. Граємо ми довго, години три. Його дружина завжди пригощає мене цукерками. Коли ми збираємось почати чергову партію, приходить моя мама кликати мене на обід. Іду, звичайно, що ж робити.
Іноді ми ходимо в гості до бабусі, до батькових друзів або маминої сестри. Вони також до нас приходять. Вот так і проходить мій чудовий вихідний.)
