4. Прийменник виділено у словосполученні з тексту (1) Пахне луг... (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над
усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок.
(3) А де лелеки, що прилетіли на/зустріч з вечірньою казкою? (4) Мабуть,
поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся
поміж кущів, поміж осоки ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки.
(6) А луг пахне де/далі сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю
його терпку свіжість бо за/малі. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, в/друге на
світ народжуєшся.
А коло лісу
Б що прилетіли
В ніде не видно
Гначе оновлюєшся
