Прочитати текст і виконати завдання 6, 8, 1. Ми були у дуже великому лісі. 2. Виднілися кущі ліщини, терини, дикої роси
малишку, а далі стояли столітті дерева. 3, У лісі було спокійно і всі відчували себе
затишно, 4, То птиці на деревах співали, то дятел стукав у ті дерев, видобунуни
поживу, 5, Інколи показувалася білка, що скакала з одноt аілки на другу, 6. Хлопці були
дуже раді і тішилися, що під вечір розпалять вогонь, 7. На те вони збирали по дорозі пов
оберем и сухого гілляння, що з дерева пообпадало, В, Розтаборилися під рологим старим
дубом і розвели вогонь, 9. Тут, у холодному лісі, не відчували спраги але голод fм таки довір
докучае,
6, Спільний другорядний член характерний складносурядному речению,
а) Другому, 6 ) Третому, в) Четвертому,
1. Пунктуаційну помилку допущено в складносурядному реченні.
а) Другому, б) Третьому, в) Сьомому, г) Дев'ятому,
8. Розділовим сполучником з'едиано частини складносурядного речення.
а) Другого, 6) Третього, в) Четвертого, г) Дев'ятого,​

1. Прийменник є в кожному рядку, окрім

В Як гукнеш,так і відгукнеться.

2. Прийменник є в реченні

Б Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе.

3. Помилково вжито прийменник у варіанті

Б спілкуватися на суржику

4. Граматично правильно побудовано словосполучення

А звернутися по до

5.Частки немає в реченні

В Тече вода із-за гаю та попід горою

6.Частки немає в реченні

В Я буду крізь сльози сміятись.

7.Через дефіс треба писати всі частки рядка

Б зумів-таки. що-небудь, отож-бо

8.Правила правопису частки порушено в реченні

Б А серце-таки рветься до кращого життя.

9.Через дефіс треба писати всі частки рядка

В якби-то, годі-бо, будь-звідки

10.Виділене слово є сполучником.Його треба писати разом у реченні

А Я мушу книжки читати, ЩОБ очі мої не осліпли.

11.Вигук є у реченні

Б Бувай здоров, юначе.Кланяйся від нас своєму дому.

А місяць! Ну, не знаю: чого місяць у неділю так світить? у буденні дні він якийсь байдужіший! А в неділю - не зводив би з нього очей. І ні слухати нікого, ні грати не хочеться, а йти і йти степом кудись...

Всі люди красиві, як добрі.

О, якби тільки хто знав, яке то щастя - рвати абрикоси уночі при місяці! Нахилиш гілку, а вони тебе лагідненько по маківці - тут-тук-тук... Об щоки труться оксамитне - є-таки на них пушок. А котра й сама за пазуху впаде, полоскоче золотою мишкою і пригріється. і вже її не чути...

- Ач, як сонячно! - сказала тітка Ялосовета і по-молодому збила хустку на плечі. - А красивий директор. Такий якийсь... Наче й наш, наче й не наш - культурний.

- Кажу ж: ідіть заміж. Так ні...

Объяснение: