Була у нас на літо запланована подорож, була, та, як кажуть, загула... Були заброньовані і місця в готелі, і квитки на літак, який мав нас понести до сонячної країни Італії, також були замовлені. Але не так сталося, як гадалося. Що поробиш: якщо хочеш насмішити Бога - розкажи йому про свої плани. І тепер ми, як і майже всі люди на світі, не будуючи жодних планів, сидимо вдома і чекаємо, чим і коли це все закінчиться. Хочеться думати, що літо досить довге, і вистачить часу хоча б на якусь недалеку подорож до теплого моря, де жовтий пісок і крикливі чайки, де не вщухає приємний шерхіт хвиль і на кожному кроці тебе чекає якась несподівана романтична зустріч...
Объяснение:
Чорні хмари затягнули небо ,у повітрі панує тиша. Раптом налетів порив вітру і хвилею пройшовся по траві. Із-за лісосмуги виповзала важка хмара, що була схожа на ведмедя. Ось вона згребла легеньку хмарину і проковтнула її ,а потім потяглася до сонця. Вже й сонце, мов скибка червоного кавуна, зникло в обважнілому синюватому череві, залишивши по собі тільки невеличкий промінь. І тоді сталося щось страшне. Хмара тріснула навпіл ,пронизавши небо вогняними стрілами.
Здригнувся степ. Злякано припала до землі трава . І з гримкотливим гулом рушила до хлопців темна стіна зливи. Пташки розлетілись хтозна куди, поховались.
Грицько ухвативши Льоньку за рукав закричав "Назад ". Вони тікали в село щодуху, але злива поспішаючи за ними зловісно сичала за спиною.
