181 1. Спишіть речення, замінюючи подані в дужках дієслова, відповідними дієпри-
слівниками. Над дієприслівниками скорочено надпишіть їхній вид.
1. (Витяг) по воді свої довгі шиї, старі гуси повтикалися головами в осо-
ку й завмерли без руху, (намагаються таким сховатися від
небезпеки (І. Багмут). 2. Гуляє містом одчайдушна хуга, (висвистують),
дико кричучи (М. Бажан). 3. Буйна роса була на всьому, тяжіла гронами,
(згинають) стеблини трав та (відгортають) пелюстки квітів (Іван Багря-
ний). 4. Бійці внесли сіна, розіслали по долівці й покотом полягали вздовж
стіни, (поклав) під голови похідні мішки, (вкрився) шинелями (Б. Комар).
5. І виросло жито у колос, (ввібрав) і сонце, і зливи (Т. Одудько).​

1. На хвилину раптом стихли голоси й спинилися тіні. 2. З глибини землі цупке коріння тягне цілющі соки і на живих гілках дуба проростає зелене листя. 3. В країнах теплих, полудневих злітає дощ із хмар рожевих, і переймають на путі його проміння золоті. 4. На річці бухикнуло весло та злякано крикнув кулик. 5. Ще мить — і сад загубить пишну вроду. 6. Уже давно стояла ніч над землею, і зорі виблискували з темного неба. 7. Чого світання так яснім в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? 8. Черкне хтось сірник — і на мить виткнеться з пітьми з десяток сірих облич. 9. Колихнулося золоте море хлібів, і жайворонка не стало чути.

СТАРЕНЬКА ХАТА ЦЕ СІМЕЙНЕ ГНІЗДЕЧКО, в якій колись народжувалися, росли, народжували дітей, ростили внуків та помирали.

Дуже важливо мати свою стареньку хату, те місце до якого завжди буде линути твоя душа, в якій живуть твої батьки чи рідні. н

Потрібно берегти рідну хати і тих хто живе в ній, адже твоє сімейне гніздечко, це щось темне і сокровене. саме в цій хаті ти вперше пішов, заговорив, навчився писати чи читати, весело сміявся чи проводив свій час з друзями чи батьками. Отже, бережімо рідну домівку, адже вона завжди додоє нам сили та енергії.

Объяснение: