Відповідь:
Пояснення:
Цікаво, як склалась доля Івана...На його життєвому шляху траплялось все більше нових пригод. Повернувся Іван додому, розірвавши контракт з цирком. Проте тяжкі умови життя того часу не дозволяли в повну силу насолоджуватися життям. НКВД зробило конфіскацію нагород, а син Івана згодом був засуджений.
Тяжко жилося Іванові у рідній країні. Проте не забував він про свою справу. Одного чарівного дня він відкрив закарпатську школу, де навчав цирковому та силовому мистецтвам. Я вважаю, що мав він хорошу родину, яка підтримувала його у всіх починаннях. Ось таке життя було в Івана після описаних подій.
До нас у клас прийшла дівчинка. Вона була новенька. Староста підійшла до неї.
- Привіт. Мене звати Олеся. Я староста класу. А як ти називаєшся?
- Я Софія.
- Чудове ім’я. Ти будеш першою Софією у нашому класі.
- Добре.
- Ти не соромся, не треба почуватися не у своїй тарілці. Наш клас дуже дружній, учні не розбивають глеків. Тобі буде цікаво з нами. Звідки ти приїхала?
- Із міста Мукачево, що на Закарпатті. Учні класу, де я навчалась, показували відмінні результати. За словом у кишеню не лізли.
- Ми теж не ликом шиті. На олімпіадах показуємо товар лицем. Дівчата наші розумні та цікаві співрозмовниці. Здається, у них добре підвішені язики. Впевнена, що тобі сподобається у нашому класі.
- Я сподіваюся. Це було б чудово!
- До оечі, а ти знаєш що у нас канікули
- Дійсно? Ура!Ура!Ура!
Олеся і Софія Дуже довго ще раділи , а коли закінчилась вел.перерва, дівчатка пішли на уроки. І чернез тиждень у них були канікули - найкраща пора учнів, коли вони можуть відпочити і порадіти!
