у народі є прислівя: справжніх друзів пізнаємо у біді.і це справді так!як багато осіб вже переконалися у цьому.багато із нас думає,що ми маємо безліч друзів,але чи вони найкращі друзі??коли нам добре живеться то і друзі до нас горнуться,але тільки но з нами станеться якась біда то і наші ,,друзі,, десь зникають.В добрий час і друзі є,знайдеш їх багато,хоч одного у лихий спробуй відшукати.тож,спробуймо перше переконатись і відшукати того насправді справжнього друга,який ніколи не залишить нас у тяжкий час у нашому житті:)
Жил был цветок.Он очень любил много говорить.И вот однажды цветок встретил семечко пшеницы.Цветок спросил у семечка ты сюда попал?Семечко отвечает -меня сюда ветер принес.Вдруг пошел дождь.Цветок очень устал за день и решил отдохнуть и вскоре унул . После дождя на почве где раньше лежало семечно ,появились маленькие ростки .Вскоре через месяц на этом месте выросла пшеница из того зернышка и цветок и пшеницей стали лучшими друзьями и целыми днями напролёт говорили .КОНЕЦ.
Вот всё что смогла придумать