тільки цвіркун цвіркоче в житі,шелестить сухий колос та інколи запідпадьомкає перепелиця.
Якось обернулася Харитя назад,щоб покласти нажату жменьку,глянула
навкруги і страх обхопив її.
Харитя почула,що її маленьке серце заболіло, наче хто здавив його в
жмені,сльози затремтіли на її довгих віях.
Харитя була ще маленька,маленькими рученятами вона не могла
вдержати серпа,а тепер вже виросла набралася сили.
Ялинка затремтіла від низу до вершечка,наче злякалася несподіваного
лиха,і кілька зелених глиць упало на сніг.
Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах,їм було
байдуже,що бурхав холодний вітер…
видимо-невидимо, мало-по-малу, з роду в рід, тишком-нишком, раз заразом , день у день, без кінця-краю, з року в рік, не сьогодні-завтра, коли-не-коли, з ранку до вечора, з боку на бік, одним-один, опівночі, нанівець, геть-чисто, повсякденно, десь-інде, навпростець, по-друге, по одному, навтікача, по-латині, в основному, десь-колись, нагору, по-людськи, по десятеро, навскіс, під гору, по-п'яте , спідлоба, в цілому, на голову, на світанку, навиворіт, внічию, за панібрата, за- північ, з вечора, по можливості, в слід, на низ, надміру, попідвіконню, чимраз, вшир, до пори, в далечінь, без ліку, на ура, на біс, до лиха, на голову
