Птахи – це окраса природи. Кожен полюбляє милуватися ними та слухати їхні мелодійні співи.
Інколи пташки шкодять тим, що поїдають вишні, виноград та інші ягоди. Проте, їх треба берегти, бо це також добрі помічники людини у збереженні врожаю. Птахи харчуються комахами та гусеницями, які шкодять посівам на полях та дошкуляють людям, як-от комарі. Дятла недарма називають лісним лікарем, бо він з’їдає паразитів, які псують дерева, а короїд очищує ліс від слабких рослин.
А взагалі, я вважаю, що у природі в кожної живої істоти є важлива роль, а в людини є можливість дбати про них.
Я давно мріяв про собаку. У мого друга Павліка була собака-вівчарка Дік, у однокласника Міші був дог по кличці Тедді. Навіть у сусідської дівчинки Маші була болонка Ляля.
Одного разу я прокидаюся дуже рано. У моїй кімнаті хто-то посвистував і скиглив. Я відкрив очі й побачив в кутку кімнати, на підстилці, справжнього живого цуценя коллі. Я не повірив своїм очам. Але тут відкрилася двері, і в кімнату зайшли тато з мамою. Вони сказали, що це подарунок до дня народження.
Я дуже зрадів, схопився з ліжка і схопив цуценя на руки. Щеня мені дуже сподобався: рыженький, толстенький, незграбний, з довгою витягнутої мордочкою. Я давно придумав кличку свого цуценяті і тому відразу назвав його Джим. Папа тут же смішно і важливо сказав: «Дай, Джим, на щастя лапу мені». Я поставив цуценя на підлогу. А він раптом зробив калюжу. Мама спохмурніла. Але я швидко побіг за ганчіркою і сказав, що буду доглядати за собакою сам.
Вдень до мене прийшли в гості Маша і Павлік з Мішею. Я з гордістю показував їм свого Джима.
Я ніколи не забуду цього дня. День, коли моя мрія здійснилася.
