Відредагуйте речення. 1. Заїхавши у парк, у вічі падають красуні-ялини.
2. Ця зима, а які в неї примхи, захудерлила, мела два дні, а люди відкидались
цілий тиждень.
3. Часто тріпочучи крильцями, я побачив метелика.
4. Хлопці грали у футбол і закинули його у вікно.
5. Білка покрита пухнастою шкірою.
6. У Миколи такий стрункий ніс!
7. В цей час до Остапа підійшов вовк. Він спочатку подумав, що Соломія
жартує і прикинулась собакою.
8. Великі сині очі, оброблені чорними віями, дивилися здивовано.

  Вона стоїть і дивиться на мене. її погляд м'який, теплий, ніби підсвічений якимось яскравим світлом. Від неї йде доброта і ще... ще якась безпомічність. 
     Мама... матіночка... матуся... Безліч дорогих серцю слів можна сказати про маму. Вона єдина, хто пробачить усе, хто пригорне до себе та захистить у будь-якій ситуації. Ось зараз я стою, дивлюсь на неї і привітно посміхаюсь. На душі така приємна ніжність. 
     Матусині губи поступово розпливаються в таку знайому усмішку. От зараз матуся посміхнеться, і в кутиках вуст заграють сонячні зайчики. Я знаю кожну зморшку на її обличчі, кожну рисочку. Роздивляюсь уважніше маму: вона ще молода, в неї русяве довге волосся (в дитинстві я страшенно його скубла, але мама тільки сміялась), невеличкий носик з ледь помітною горбинкою (у мене теж), маленькі, рожеві, завжди усміхнені вуста і найкрасивіші очі в світі. Вони змінюють колір залежно від матусиного настрою. Іноді, коли я принесу зі школи . «10», вони зелені-зелені, коли не помию посуд, вони сірі, з гіркими нотками, які я добре відчуваю. Вони міняться, вони виграють якимось неземним світлом. 
     Моя матуся дуже весела, дотепна, жвава. Вона полюбляє одяг спортивного стилю. Джинси і светр — її найулюбленіші речі. Вся її постава видає людину енергійну. У кожному її слові і русі відчувається глибока внутрішня гармонія. Коли вона швидко йде, то її волосся, зібране в «хвостик», кумедно підстрибує. Я дивлюсь на матусю і радію, що в мене така добра, стильна, сучасна мама. Просто найкраща в світі! 

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Вид дієприслівників. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот. Правопис дієприслівників.М е т а: дати поняття про дієприслівник як особливу форму дієслова, навчити знаходити в реченні одиничний дієприслівник і дієприслівниковий зворот, визначати їхню роль у реченні; виробити вміння дотримуватися інтонації речень із дієприслівниковими зворотами, формувати навички визначати вид дієприслівників; за до мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати гуманне ставлення до природи.