ответ:
шкідлива звичка – це властивість поведінки людини та залежність організму, внаслідок чого людина не контролює свою поведінку, а скоріш вона контролює її. варто лише сформуватися шкідливі звичці і вона керує людиною. відповідно на це йде частина її грошей, її часу, її енергії, на збиток чомусь більш корисному. людина втрачаєте самоповагу, душевні сили, руйнується фізичне та душевне здоровя. деяких це врешті – решт убиває.
ми живемо у складному світі, який постійно нас випробовує на міцність. здорова сильна духом людина розуміє що життя це боротьба і старається переборювати труднощі. емоційно слабка і духовно незріла людина панікує перед проблемами, відчуває тривогу, невпевненість і тому алкоголь, наркотики а також тютюн є універсальними протекторами: залежно від потреби розслабляють або стимулюють нервову систему, підвищують судинний тонус, почуття задоволення причому фальшив.
ответ и объяснение: студентське життя – один із найяскраівших етапів життя студентське життя зазвичай запам’ятовується як один із найяскравіших періодів у життєвій історії людини. чому? тому що, фактично, це перший самостійний досвід особистості. молода людина має навчитися планувати й продуктивно проживати свій день; взаємодіяти з великою кількістю поки що незнайомих людей; навчитися спілкуватися як зі студентами-одногрупниками, так і з професорами, академіками; розібратися, що таке лекції і семінари або просто «пари»; зрозуміти новий підхід до навчання. частині першокурсників доведеться навчитися жити в гуртожитках, потім їздити майже щотижня на вихідні додому, де ділитися з батьками й друзями враженнями про своє студентське життя, почуваючи себе абсолютно дорослими. все це почнеться тепер, коли ви стали студентами. все це і ще багато іншого. «місцевим» студентам не вдасться відчути студентське життя в повній мірі. проте вони легше адаптовуються до нового. для тих, хто здалеку, життєві зміни будуть кардинальними. початок студентського життя — це своєрідна криза в житті людини, тому, власне, ми і говоримо про адаптацію. будь-яка криза передбачає зміни в житті й звикання до цих змін. усі люди пристосовуються до таких перемін по-різному. одні — легко, деякі — з радістю і піднесенням, інші — з острахом і тривогою, а ще хтось — пригнічено та з депресією. все залежить від багатьох чинників і від наших особистісних характеристик. так, сангвінік і флегматик набагато легше пристосовуються до будь-яких ситуацій завдяки своєму темпераменту. саме тому меланхолік і холерик адаптуються важче. тільки перший буде мати глибокі внутрішні переживання, тривоги, а другий — демонструвати зовнішню конфліктність, невдоволеність, агресію. багато залежить від того, інтроверт людина чи екстраверт. та, наперекір «слабким» місцям темпераментів, вони всі мають свої переваги. меланхолік — чутливий, глибокий, романтичний; флегматик — спокійний, сильний, врівноважений; холерик — емоційний, рухливий, активний; сангвінік — упевнений, рішучий, наполегливий. також особливості адаптації людини залежать від її базової довіри чи недовіри до світу. вона формується в дуже ранньому віці, але має вплив на все подальше життя людини. якщо людина довіряє світу, вона впевнена в собі, у своїх силах, у неї адекватна або трішки завищена самооцінка, вона комунікабельна, відкрита, легка, їй часто щастить і вона впевнена, що цей світ створений для неї. із таким настроєм людині буде багато чого вдаватися. якщо ж базову довіру свого часу не сформовано, людина буде невпевненою, тривожною, настороженою, із заниженою самооцінкою, з недовірою і до людей, і до світу. тоді, звичайно, все буде відбуватися важче і складніше. але все завжди можна змінити: і в собі, і в своєму і. саме студентське життя дає можливості відкрити і зрозуміти себе, своє я, створити нову життєву філософію. це період, коли ви будете визначати для себе улюблені дисципліни і навпаки. те ж саме буде і з викладачами. будуть «пари», на котрі ви будете прокидатися зранку залюбки, а будуть ті, які вам хотітиметься прогуляти. і це також своєрідний психологічний процес адаптації, бо ви будете прислухатися до себе, до своїх відчуттів і звикати до їхніх нових проявів. це буде період самодисципліни, саморегуляції, самоконтролю, самовизначення. все «само-», бо почалося справжнє самостійне життя. це також час «нової» дружби — часто справжньої. саме однокурсники згодом стають свідками на ваших весіллях, хрещеними ваших дітей; з ними започатковуються нові проекти тривалістю в життя, створюються бізнес-партнерства тощо. звісно, потрібно пам’ятати про те, що це прекрасний вік і для закоханості, і для створення сім’ї. статистика говорить, що шлюби, взяті в молодому віці, є найміцнішими. очевидно тому, що ті пари, котрі переживають студентські роки разом, не бояться вже ніяких життєвих викликів і успішно їх долають. отже, крім навчання, інтелектуального й духовного розвитку доцільно залишати час і для особистого життя. із власного багаторічного досвіду можу сказати, що на першому курсі дуже багато студентів беруть для рефератів тему «депресія», хоча її в переліку тем немає, це повністю їхня ініціатива. зате на третьому курсі майже завжди домінують теми про закоханість, види любові та почуття. природа бере своє. усе розвивається так, як і має бути. тим паче, що і депресію ми розглядаємо з позитивного боку, як період, коли накопичується енергія несвідомого. енергія, котра потім трансформується у кохання. і це прекрасно.
