Яке речення є односкладним? 0,5б А) це речення, у якому пропущений головний або другорядний член або кілька членів одночасно;
Б) це такий тип простого речення, організуючим центром якого є один головний член речення – підмет або присудок;
В) це мінімальна інтонаційно і граматично оформлена одиниця мовного спілкування з обома головними членами речення.

2. Яке із даних речень є означено-особовим? 0,5б
А) Не рубай тої гілки, на якій сидиш.
Б) Пам’ятаю правічний спокій полів.
В) Рідний край! Дорога серцю земля батьків і прадідів наших .

3. Яке із даних речень є неозначено-особовим? 0,5б
А) Колись волосся мили в кип’яченій воді, додаючи любисток, м’яту, ромашку, кропиву, корінь лопуха, бруньки берези, звіробій.
Б) Святковий одяг, рядна, подушки, сорочки, намисто.
В) Любіть Україну, як сонце любіть...

4. Яке із даних речень є безособовим? 0,5б
А) З яру тягнуло холодом.
Б) Ранок дихав морозом.
В) Розказали нам про війни та чвари.

5. Яке речення із даних є неповним? 0,5б
А) Тиша на Дніпрі.
Б) У тебе зараз вигляд наполоханого зайця.
В) Не місце красить людину, а людина – місце.

6. Яке із даних речень є узагальнено-особовим? 0,5б
А) Вік живи – вік учись.
Б) Такого в Україні ще не знали.
В) Погуляю понад морем та розважу своє горе.
ІІ ІІІ рівень
7, 8. Випишіть із тексту називні речення. Підкресліть у них граматичні основи. 2б

Пізня осінь. Вечоріє. Сонце торкається чорного небосхилу. Гори і долини огортає чорна мла. В степу тихо, тихо. Зачаровані красою рідної природи, стоїмо на високій могилі. Дихається вільно і легко. Краса, простір, воля. Перед нами розкинулись села, на видноколі – ліс.

9.10 . Зробіть синтаксичний розбір речення. Визначте, до якої частини мови належить кожне слово речення. 1,5б
У вітряку тепер завізно і гамірно, і добре від рясноти людських очей.
11. Переробіть двоскладні речення на односкладні 0,5 б
1. Господарі нас зустрічали хлібом і сіллю. 2. Я так люблю, мов сонце, материнську мову.
ІVрівень
12. Складіть діалог із чотирьох речень, використовуючи неповні речення. 3 б
Вкажіть пропущений член речення, визначте його синтаксичну роль.

Ти может больше балов даш? Лан вот:

Наверное, у каждого из нас есть любимое занятие. Кому-то нравится вышивать или готовить вкусные блюда. Ребята, как правило, любят мастерить. Мне особенно приятно рисовать.

Я люблю создавать разнообразные картинки. Особенно мне нравятся вечерние пейзажи, ведь природа сильная неповторимая и богатая.

Тихими безветренными по вечерам через окно вглядываюсь вдаль и очарованный таинственностью раскидистых деревьев, которые растут в саду. Погружаюсь в сказочную мгновение. Тогда беру кисточку, сажусь на подоконник и переношу на бумагу вечернюю красоту. Самое сложное рисовать человеческие фигуры. Легкий отблеск лунного света всегда по-разному освещает произведение. Поэтому каждый раз пейзаж получается совсем другим.

Советую брать другим в руку кисточку или карандаш, чтобы переносить естественную красоту маленький художественное произведение. Он улучшает настроение и приносит радость.

Це такі складнопідрядні речення,

у яких дві або більше підрядних час­

тини залежать від одного й того само­

го слова головного речення або від го­

ловного речення в цілому й відповіда­

ють на те саме питання.

Підрядні частини в таких конс­

трукціях, як правило, приєднуються

до головної за до однакових

сполучників чи сполучних слів:

Хотіла б я піснею стати

У цю хвилину сумну ,

__ 2

Щоб вільно по світу літати ,

з

Щоб вітер розносив луну .

Леся Українка.

Або:

з якою метою?» \ ^якою метою?

У таких реченнях підрядні пре­

дикативні частини є реченнями од­

ного виду (або всі означальні, або

всі підрядні часу, причини, умови

тощо).

У наведеному прикладі підрядні

речення пояснюють головне в ціло­

му, відповідають на питання з якою

метою?, приєднуються до неї сполуч­

ником щоб, між собою співвідносять­

ся, як однорідні члени речення.

Саме тому такі підрядні речення

можуть поєднуватися м іж собою

сполучниками сурядності чи безспо­

лучниково:

Хіба не вірите1, що скоро день

засвітить2,

Що сонце наше вже з-за обрію

встає3,

Що хід його спинить ніщо не

зможе в світі

І цвіту нашого ніщо вже

не уб’є?!5

Олександр Олесь.

414

Граматика: морфологія, синтаксис

Схема речення:

У реченні чотири підрядні одно­

рідні предикативні частини, але в ос­

танній сполучник що опущений. Це

речення поєднується з попереднім за

до сурядного єднального

сполучника і. За правилом, перед

одиничним єднальним сполучником,

який поєднує дві підрядні частини,

кому не ставимо.

Сполучник підрядності чи сполуч­

не слово може зберігатися, повто­

рюючись перед кожною підрядною

частиною:

Пишіть листи і надсилайте

вчасно\

Коли їх ждуть далекі адресати2,

Коли є час3, коли немає часу4

І коли навіть ні про що писати5.

Л. Костенко.

Схема цього речення:

за якої имови?

коли (=-), коли (=-), коли (=) і коли (=).

умови умови умови умови

Або:

Зв’язок між підрядними речення­

ми в таких конструкціях може бути й

безсполучниковим:

Тепер я бігаю в поле й годинами

слухаю1, як в небі співають хори2,

грають цілі оркестри3 (М. Коцю­

бинський).

Схема речення:

що?

[~ = и = ], (як = -),( = — ).

з’ясув. з’ясув.

Або:

Ш Ш

Іноді однорідні підрядні частини

приєднуються за до різних

сполучників чи сполучних слів, але

при цьому підрядні речення залиша­

ються однотипними:

1 2

Не знаю я , що буде після нас ,

В які природа убереться шати3.

Л. Костенко.

У цьому реченні дві підрядні час­

тини пояснюють у головному реченні

присудок, відповідають на питання

чого? (є підрядними з’ясувальними) і

приєднуються сполучними словами

що, в які.

Объяснение: