Рано-вранці перші промінчики сонця торкаються землі. Воно пробуджує до життя людей і світ природи. Визирають з вікон люди, заспівують пташки. З земної поверхні сонечко видається таким маленьким, що хочеться дострибнути до нього та спіймати його у руки.
Але мешканці Землі зобов’язані йому своїм існуванням.
Сонце – це не тільки краса сходу, проміні полудня та мальовничий захід увечері. Сонце – це колосальна вогняна зірка, розпечена до шести тисяч градусів за Кельвіном. І саме навколо Сонця обертаються
Земля та інші планети Сонячної системи, хоч раніше люди вважали навпаки.
Сонце дає Землі рівно стільки тепла та світла, щоб на ній могли жити люди. Якби Сонце пекло сильніше, на Землі владарювала би спека, а океани випарувалися б в атмосферу. А якщо навпаки, то на нашій планеті царював би сильний мороз. Звісно, вся вода стала б кригою.
Люди не змогли б з’явитися на світ!
Сила тяжіння Сонця також утримує Землю на стабільній відстані від себе і захищає нас від комет та метеоритів Всесвіту.
Хоча усього одна п’ятисот мільйонна частина сонячної енергії досягає Землі, вона може забезпечити усі потреби
Ворог - людина , яка бореться з тобою за свої, протилежні твоїм , інтереси. Так каже тлумачний словник. Чи можна такого пробачити? А за що його пробачати? За те, що він має власну думку чи власні бажання? Але ж і його ворог такий же самий ! Якщо б ти відступив, то й ворог би облишив би ворогування. Але для тебе важливе те, що вас зробило ворогами, то , можливо, й для нього це занадто важливе.
Щоб не зробив твій суперник, треба пробачати, хоча б заради своєї душі. Бо злість, образа чи ненависть роблять людину беззахістною, вразливою, нервовою, здатною на дуже погані вчинки, за які потім буде соромно. Непробачене руйнує душу , в якій живе.
Пробачати треба всіх і за все заради свого майбутнього.
І ще одне питання : а чи ти такий безгрішний, що маєш повне право не пробачати інших ? Гадаю, цим все сказано.
Може, щось і не так , то пробачте
