Я ніколи не був акуратним. Мама часто сердилась: «І в кого ця дитина така?» Однак колись я переконався в тому, що робоче місце кожного повинно бути в порядку. Ось ця історія. Зазвичай я витрачав на уроки багато часу, кілька годин. Адже треба було зі всього безладу дістати саме той зошит, який мені був потрібен. І дуже добре, якщо гора зошитів не завалювалась за диван або на підлогу. Підручники я міг використовувати як плацдарм для військових дій або як залізничну колію. У такому разі спочатку мені хотілося погратися, а потім уже займатися уроками. Якось я прийшов зі школи й охнув. На моєму письмовому столі панував ідеальний порядок. Підручники акуратно стояли на поличці. Усі непотрібні ручки були викинуті, а олівці красиво заточені й поставлені у стаканчик. З'ясувалось, що за моєї відсутності приходила бабуся і довела до ладу кімнату. Спочатку я хотів розлютитися, проте сердитися не було на кого. Бабуся давно пішла. За деякий час я сів за уроки. І зробив їх на диво швидко. Всього за одну годину! Висновок на ться сам. Робоче місце має бути в порядку. Тоді не треба буде марно витрачати час. А час — це найцінніше у житті людини.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
