Утворити від поданих прикметників прості і складні форми вищого і найвищого ступенів порівняння. Пояснити, чому деякі прикметники не мають ступенів порівняння.
Сміливий, гарний, дорогий, дужий, талановитий, тонкий, давній, хороший, близький,
хитрий, білолиций, вороний, здоровенний, мертвий, металевий, сліпий, променисто-синій,
чорно-білий, шоколадний, предобрий, білявий, повен, блакитноокий, чепурненький,
буланий, суперважливий, холоднющий, малюсінький.

1. Що таке дієслово як частина мови?
2. Що є початковою формою дієслова та які граматичні ознаки вона має?
 3. Поясніть написання не з дієсловами. Наведіть приклади.
4. Що виражає категорія виду дієслів? Дайте характеристику кожному виду.
5. У чому полягає різниця між перехідними та неперехідними дієсловами? 6. Схарактеризуйте основні значення форм теперішнього часу.
 7. Схарактеризуйте основні значення форм минулого часу.
 8. Схарактеризуйте основні значення форм майбутнього часу.
 9. З'ясуйте особливості поділу дієслів на дієвідміни.
10. Що виражає дійсний б дієслів?
 11. Як утворюються дієслова умовного Як утворюються дієслова наказового Що виражають безособові дієслова?
14. Назвіть основн творення дієслів.
15. Наведіть приклади в творення дієслів.
16. Назвіть граматичні ознаки дієслів.

Становлення і розвиток української мови — це відображени історичного буття українського народу, найсуттєвіша частка цього буття. Мовотворчі письменники, які завжди наголошували на тому, що пізнання світу — це вивчення рідної мови й інших мов у взаємозбагаченні людського досвіду. Не можна не захоплюватися тим, що це розуміли наші предки. Наприклад, причину необхідності вивчення рідної та інших мов славетний князь Володимир мономах пояснював так: людина народжена для добра, але щоб діяти добре — вона повинна знати світ, розрізняти, що є добро, а що зло. Прозвісником мудрої сили, золотого слова — сили, яка здатна об'єднати людей, їх діло, емоції й розум, поєднати людину з природою, став автор «Слова о полку Iгоревiм». Тут уже зароджуються прекрасні словесні символи добра і зла, життя і смерті, символи обов'язку, честі, вірності. Слово поставало відбиттям історї, характеру й долі народу, об'єднувало людей, роди й племена в соціальну, політичну, моральну й духовну цілісність, піднімало до історичної життєдіяльності. Саме тому іноземні завойовники про тягом усicї давньої історії України прагнули потурчити, полонізувати, онімечити український народ. Бо доки живуть мова й культура — живе народ, його свідомість, отже панування над ним не є гарантованим. Тому слово і мова — витвір і одиниць, і багатьох, не має ні початку, ні кінця, вона невіддільна від народу — носія мови. Гине народ — гине й мова — зникає народ, як суверенний феномен все людської цілісності.