sashaburov199
27.03.2023 23:33

1. Поширеним є речення: А Кілька покупців почали сперечатися.

Б Мільярди людей прагнуть жити в злагоді.

В Хлопчаки били байдики.

Г Вистава була надзвичайна.

Д Трава не скошена.

2. Позначте речення, у якому між підметом і присудком треба поставити тире (розділові знаки пропущено):

А Я не турист у ріднім краї не мовчазний гач.

Б В чужих краях і хліб неначе вата.

В У нас на Україні душа і пісня споконвік жива.

Г Київські кручі фортеці зелені.

3. Поширене означення НЕ відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущені)

А Балка вкрита садками вилась попід горою.

Б Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами світла.

В Усіяна колосками земля пахне літом.

Г Невідомий нікому я сідаю на лавку слухаю і дивлюся.

Д Блискучий та легкий сніг здається падає прямо на серце.

4. Непоширену обставину НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущені):

А Не піймавши не кажи що злодій.

Б Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.

В Посеред плеса вода мов сказившись починала хлюпати й кружляти.

Г Хлопці прокинувшись нагодували й напоїли коней.

Д Не зрозумівши студентка запитала ще раз.

5. Звертання є в реченні

А Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.

Б Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

В Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.

Г На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.

Д «Роби добро, – мені казала мати, – і чисту совість не віддай за шмати!».

6. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.

А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Корнійчук).

Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості (П. Загребельний).

В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).

Г Увечері, кажуть, пішов дощ (Ю. Смолич).

7. Установіть відповідність

Односкладне речення Приклади

1 означено-особове;

2 неозначено-особове;

3 узагальнено-особове;

4 безособове. А З гармат по горобцях не стріляють.

Б Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось.

В Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.

Г Довго спали вітри у ярах на припоні.

Д Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям.

8. Установіть відповідність

Просте речення

1 з відокремленим означенням

2 з відокремленою обставиною

3 зі вставним словом

4 зі звертанням

А Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Б Небо, ясне і бірюзове, рідко бачили мандрівники.

В Далеко-далеко (те знають хіба що лелеки) розкидала доля киптарики і сіряки.

Г Вершники, здавалось, зрослися з кіньми.

Д Старий підводиться, і, не прощаючись, іде, зникає десь знизу за курганом.

9. Установіть відповідність

Член речення

1 підмет

2 присудок

3 додаток

4 прикладка

Приклад

А Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелашці гребти сіно.

Б Бути людиною – дертись по вертикальній стіні.

В Черешні тут росли високі й розкішні.

Г Останніми днями у нас погана погода.

Д Шевченко як поет відомий в усьому світі.

ІІ рівень

Виконати повний синтаксичний аналіз речення.

Кажуть земля в таких місцях і справді могла таїти в собі міни чи бомби начинені смертоносною вибухівкою (О. Гончар).​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
severin4568
05.09.2021 17:08
   Українська мова є моєю рідною мовою.      Ця барвиста мова лунала у колискових піснях мого дитинства. Нею розмовляли мої предки. Тому українська мова є мовою спілкування моїх батьків. Вони навчили мене любити її, не засмічувати поганими словами.  Вона дзвенить на вулиці, у магазині, школі, бібліотеці, бо є мовою жителів мого рідного краю. Щоб добре знати рідну мову, я вивчаю її на уроках у школі. Милозвучні рідні слова звучать у моїх піснях.     За до мови я пізнаю світ,  можу помріяти, передати свої відчуття, заспівати чудову пісню.
0,0(0 оценок)
Ответ:
ee444ed4
28.05.2020 00:42
Люди дуже часто говорять про те, що потрібно творити добро, і тоді світ стане кращим. «За добро добром відплачують» - говорить народна мудрість. Але з екранів телебачення часто демонструють зовсім протилежне: от зробиш комусь добро, а він тобі злом віддячить.

І знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються навколо нас. Можливо, злом вони за добро не відплачують, але й подяки від них не дочекаєшся.

Але чому все одно потрібно творити добро? Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку до До перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки.

Звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. Потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками.

Я думаю, що творити добро – це потреба навіть не просто людини, а всякої живої істоти. Скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують загублених у лісі людських малюків. Не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. Усі релігії світу вчать нас робити добрі вчинки, і християнська віра теж.

Мабуть, у нашому непростому світі складно творити добро. І мені, як і усім, теж хочеться його творити. Але не завжди виходить. Часто забуваєш, що потрібно сказати щось хороше, а замість цього дратуєшся та огризаєшся на близьких та друзів. А потім почуваєшся дуже соромно. Часто губишся, коли час зробити добрий вчинок, а потім думаєш: потрібно було вчинити так і так…

Ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на вигоду. Від цього можна отримати велику, безмежну радість. Найщасливіші люди – ті, хто вміє допомагати іншим просто по волі своєї душі. І для них це так само природно, як дихати. Оточуючі інколи вважають таких людей майже святими.

А той, хто добра не робить – він неначе живе у неповну силу, зіщулившись, озираючись навколо: де б вигоду знайти. Він не проживає половину свого життя, і з його очей ніколи не ллється життєдайний світ. Часто і дивитися на такого не хочеться.

Знаєте, одним з прикладів безкорисливої доброти я вважаю героїню поеми «Наймичка» Тараса Шевченка. Ганна виховувала свого сина, все робила для нього, хоч знала, що він не вважає її своєю матір’ю. Він міг би вирости та вигнати її на вулицю – адже для нього вона була усього лише наймичкою. Стара та хвора наймичка кому потрібна? Ганна цього не побоялася, і все життя віддала Маркові та його родині. І серце хлопця відізвалося на її доброту - він полюбив її як матір. Добро все одно знаходить справжню подяку, я в це вірю.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота