1. Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації.
2. Тут, серед степової тиші, казка сама просилася в слова.
3. Ліворуч нього, у кутку, стояло велике, у людський зріст, трюмо.
4. Живуть там, довкола маминої й батькової хати, вітри і птахи, і сонце, і земля твоя, і твій рід, і твої перші кроки.
5. Давно, в дитячий любий вік, в далекім ріднім краї я чула казку.
6. Над Оболонню висять білі, аж прозорі, хмарки.
7. Від вас, батьків, залежить краще майбутнє ваших дітей.
8. Людям хотілося жити, тобто творити, працювати.
9. Терміни, чи спеціальні слова, вживаються для точного найменування певного наукового поняття.
10. Федька радо, з підскоком, біг до сусідів.
11. Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію, степ.
Відокремлені уточнювальні члени речення виділені жирним шрифтом.
ответ: Уночі(прислівник, обставина), коли(займенник, обставина) з(прийменник) глибин(іменник, обставина) космосу(іменник, означення) проступають(дієслово, присудок) зорі(іменник, підмет), пробиваються(дієслово, присудок) скупим(прикметник, означення) світлом(іменник, обставина) до(прийменник) нас(займенник, додаток), ми(займенник, підмет) відчуваємо(дієслово, присудок), що(займенник, додаток) йдемо(дієслово, присудок) не(частка) просто (частка) по(прийменник) землі(іменник, додаток)—йдемо(дієслово, присудок) по(прийменник) планеті(іменник, додаток)(Речення розповідне, неокличне, складне, складається з трьох нерівноправних частин, поєднаних сполучниками підрядності):
1. Просте, залежне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками;
2. Просте, головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
3.Просте, залежне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене).
Объяснение: там де в дужках підкреслила обставина(штрих-пунктир), означення (хвиляста), додаток(пунктир), підмет(риска), присудок(дві риски) і речення пронумеруй
