Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий
Багато дітей вважають себе дорослими і сприймають поради батьків або інших людей як приниження себе.Але на мою думку,цим людям потрібно навчитися слухати і поважати думку інших людей.Навіть дорослі вчатся один в одного,дають поради,і вважають це простими дружніми стосунками.А для ще не зовсім опитних підлітків батьківська порада знадобиться в житті і ніколи не стане зайвою,адже дорослі лише хотять змінити наше майбутнє в кращу сторону,тому і допомагають важливими порадами,які вже чомусь навчили їх самих в житті.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
